Правила змагань
Єдині Правила змагань Global Kyokushin Budokai (GKB): загальні положення, організація змагань і спортивно-технічні правила для GKB Куміте Першого, Другого та Третього ступеня. Національні організації GKB застосовують їх і на своїх національних змаганнях.
Єдині Правила змагань Global Kyokushin Budokai (GKB), чинні з 18 жовтня 2026 р. Це переклад болгарського оригіналу GKB; у разі розбіжностей застосовується болгарський текст.
Зміст
- Частина I. Загальні положення
- Частина II. Учасники змагання
- Частина III. Організація змагань
- Частина IV. GKB Куміте — Перший ступінь
- 4.1. Загальні положення
- 4.2. Характер дисципліни
- 4.3. Спортсмени, вікові групи та дивізіони
- 4.4. Вагові категорії
- 4.5. Бойова площа
- 4.6. Одяг і захисне спорядження
- 4.7. Тривалість поєдинку
- 4.8. Проведення поєдинку
- 4.9. Дозволені техніки та дії
- 4.10. Заборонені техніки та дії
- 4.11. Система оцінювання
- 4.12. Визначення переможця
- 4.13. Попередження, покарання та дискваліфікація
- 4.14. Суддівський склад і ухвалення рішень
- 4.15. Тимчасова зупинка та припинення поєдинку
- 4.16. Медичні вимоги та безпека
- 4.17. Особливі положення
- Частина V. GKB Куміте — Другий ступінь
- 5.1. Загальні положення
- 5.2. Характер дисципліни
- 5.3. Право на участь
- 5.4. Вагові категорії
- 5.5. Бойова площа
- 5.6. Одяг і захисне спорядження
- 5.7. Тривалість поєдинку
- 5.8. Основні поняття
- 5.9. Дозволені техніки та дії
- 5.10. Заборонені техніки та дії
- 5.11. Активність і контроль у партері
- 5.12. Вихід і штрафні бали
- 5.13. Відлік, нокаут і технічний нокаут
- 5.14. Здача
- 5.15. Способи перемоги та рішення суддів
- 5.16. Порушення, покарання та дискваліфікація
- 5.17. Суддівський склад
- 5.18. Припинення та тимчасова зупинка поєдинку
- 5.19. Медичні вимоги та безпека
- Частина VI. GKB Куміте — Третій ступінь
- 6.1. Загальні положення
- 6.2. Характер дисципліни
- 6.3. Право на участь
- 6.4. Вагові категорії
- 6.5. Бойова площа
- 6.6. Одяг і захисне спорядження
- 6.7. Тривалість поєдинку
- 6.8. Дозволені техніки та дії
- 6.9. Заборонені техніки та дії
- 6.10. Активність, звалювання та контроль
- 6.11. Система балів за контроль на бойовій площі
- 6.12. Нокаут і припинення ударної атаки
- 6.13. Способи перемоги та рішення суддів
- 6.14. Порушення, покарання та дискваліфікація
- 6.15. Суддівський склад
- 6.16. Припинення та тимчасова зупинка поєдинку
- 6.17. Медичні вимоги та безпека
- Прикінцеві положення
- Додаток № 1. Японська змагальна термінологія
- Додаток № 2. Зразок положення про змагання
- Додаток № 3. Контрольний список для організатора
- Додаток № 4. Медичний дозвіл на повернення
- Додаток № 5. Протокол у разі підозри на струс мозку
Частина I. Загальні положення
1.1. Предмет, мета й обсяг
Ст. 1. (1) Ці Правила регулюють організацію та проведення офіційних змагань Global Kyokushin Budokai (GKB), організованих або дозволених GKB чи її національною організацією.
(2) Правила визначають загальні умови участі, права й обов’язки учасників, склад і повноваження суддівської комісії, медичне забезпечення, вимоги до місця проведення, порядок реєстрації, зважування та жеребкування, протести, визначення місць і нагородження.
(3) Спортивно-технічні правила проведення поєдинків містяться в частинах 4, 5 і 6 для трьох рівнів змагань за ст. 4.
Ст. 1а. (1) Ці Правила є єдиними правилами змагань Global Kyokushin Budokai (GKB) — міжнародної організації з місцезнаходженням у Будапешті, Угорщина. Вони застосовуються до всіх змагань GKB — чемпіонатів світу та континентів, міжнародних турнірів та інших змагань, організованих або дозволених GKB.
(2) Національні організації GKB застосовують ці Правила й до своїх національних змагань. Вони можуть прийняти їх як свій акт у порядку, передбаченому законодавством своєї країни, і доповнити вимогами цього законодавства — щодо медичних оглядів, страхування, кваліфікації тренерів, допінг-контролю, захисту дітей, громадського порядку та внесення до національних реєстрів і календарів, — не змінюючи спортивно-технічних правил (частини IV–VI).
(3) Національна організація може запровадити для своїх національних змагань суворіші вимоги безпеки. Вона не може дозволяти техніку чи дію, заборонені цими Правилами, і не може зменшувати обов’язкове захисне спорядження.
(4) Якщо законодавство держави, в якій проводяться змагання, містить суворіші вимоги, ніж ці Правила, застосовуються вимоги цього законодавства.
(5) На національних змаганнях повноваження, які ці Правила надають GKB щодо дозволу змагань, затвердження положень, прийняття протоколів, ведення картотеки та внесення записів до змагальної книжки, здійснює національна організація, якщо Правила не передбачають іншого. Суми, які ці Правила наводять у євро, для національних змагань можуть визначатися в місцевій валюті в еквіваленті.
Ст. 2. Мета Правил — забезпечити безпечне, рівноправне, справедливе й єдине проведення змагань GKB з дотриманням законодавства держави, в якій проводяться змагання.
Ст. 3. Положення Правил є обов’язковими для організацій-членів GKB та їхніх членів, спортсменів, тренерів, керівників команд, суддів, посадових осіб, організаторів і глядачів, які беруть участь в офіційному змаганні GKB або присутні на ньому.
1.1.1. Система рівнів змагань
Ст. 4. (1) Змагальна діяльність GKB здійснюється на трьох послідовних рівнях змагань:
- GKB Куміте — Перший ступінь — перший (базовий) рівень; ударна техніка в стійці з обмеженими цілями, контрольовані кидки, без боротьби в партері, больових та задушливих прийомів; проводиться для всіх вікових груп;
- GKB Куміте — Другий ступінь — другий рівень; повноконтактний формат для повнолітніх спортсменів із захисним шоломом і рукавицями, що поєднує ударну техніку в стійці, кидки, звалювання, боротьбу в партері, больові та задушливі прийоми;
- GKB Куміте — Третій ступінь — третій (найвищий) рівень; повноконтактний формат для повнолітніх спортсменів без шолома й рукавиць, із розширеним набором дозволених технічних дій, єдиним раундом і системою балів за контроль на бойовій площі.
(2) Спортивно-технічні правила для кожного рівня містяться в окремій частині цих Правил:
- частина IV — куміте Першого ступеня;
- частина V — куміте Другого ступеня;
- частина VI — куміте Третього ступеня.
(3) Рівні утворюють систему поступового розвитку спортсмена. Перехід від нижчого рівня до вищого пов’язаний зі зростанням рівня контакту, розширенням дозволених технічних дій і зменшенням захисного спорядження, тому з кожним наступним рівнем підвищуються вимоги до віку, підготовки та медичного забезпечення.
(4) Ступінь куміте позначає рівень змагань і застосовні спортивно-технічні правила. Вона не визначає правового статусу спортсмена як спортсмена-аматора чи професійного спортсмена. Статус спортсменів регулюється законодавством відповідної держави та актами національної організації.
(5) Змагальна система GKB — це інтегрована система навчання та змагань у трьох послідовних ступенях, яка поєднує повноконтактну ударну техніку в стійці з клінчем, захопленням, кидками та підсічками, з діями проти противника, що впав, і з положення лежачи проти противника, що стоїть, а на другому й третьому рівнях — ще й з боротьбою в партері, больовими та задушливими прийомами. Її відмінними ознаками є:
- єдина система з трьох рівнів змагань зі зростаючим обсягом дозволених технічних дій і зменшуваним захисним спорядженням (ч. 1 і 3);
- у куміте Першого ступеня — поєднання нокдауну як критерію оцінювання з контрольованим клінчем, захопленням, відштовхуванням і притягуванням як частиною безпосередньої атаки, з кидками та підсічками, з повністю контрольованим ударом по противнику, що впав, і із захистом та контратакою з положення лежачи, без ударів рукою в голову та без больових і задушливих прийомів (ст. 65 і ст. 79);
- у куміте Другого ступеня — поєднання ударної техніки в стійці, зокрема ударів рукою в голову в шоломі та рукавицях, з боротьбою в партері, больовими та задушливими прийомами, без ударів у голову спортсмена, який перебуває в партері (ст. 111);
- у куміте Третього ступеня — поєдинок без шолома й рукавиць в один раунд, без ударів стиснутим кулаком у голову, з ударами відкритою рукою, з ударами ліктем у голову лише тоді, коли обидва спортсмени перебувають у партері, і з системою балів за контроль на бойовій площі (ст. 140 і ст. 148–150);
- ката та ката-бункай із застосуванням проти партнера, зокрема кидків і контролю в партері, а також тамешіварі за правилами ст. 6;
- власна система технічних ступенів і власне суддівство.
Ст. 5. (1) Частини I–III (загальні положення) застосовуються до всіх рівнів змагань.
(2) У разі суперечності між загальними положеннями та спортивно-технічними правилами відповідного рівня з питань проведення поєдинку, оцінювання, дозволених і заборонених технічних дій, спорядження та тривалості застосовуються спортивно-технічні правила. З усіх інших питань застосовуються загальні положення.
(3) Положення про конкретне змагання може запроваджувати лише додаткові обмеження на користь безпеки. Воно не може дозволяти техніку чи дію, заборонені спортивно-технічними правилами, і не може зменшувати обов’язкове захисне спорядження.
Ст. 6. Змагання з ката, ката-бункай і тамешіварі як самостійних дисциплін проводяться за Правилами проведення змагань з ката і тамешіварі GKB.
Ст. 7. Чемпіонати світу та континентів GKB проводяться лише за цими Правилами. Відкриті змагання та змагання, організовані спільно з іншими організаціями, можуть проводитися й за правилами іншої організації, якщо це зазначено в положенні про змагання й попередньо затверджено GKB.
1.2. Терміни та визначення
Ст. 8. (1) У розумінні цих Правил:
- «Global Kyokushin Budokai» (GKB) — міжнародна організація за ст. 1а, ч. 1, а «змагальна система GKB» — система рівнів змагань і дисциплін, врегульована цими Правилами.
- «Куміте» — змагальний поєдинок між двома спортсменами за правилами відповідного рівня змагань.
- «Поєдинок» — окрема зустріч двох спортсменів, яка починається командою HAJIME і закінчується оголошенням результату.
- «Рівень змагань» — кожен з рівнів за ст. 4, ч. 1.
- «Дивізіон» — група спортсменів, визначена за віком, статтю та, якщо застосовно, за ступенем чи досвідом.
- «Категорія» — вагова група в межах дивізіону.
- «Положення про змагання» — документ, яким організатор оголошує умови конкретного змагання за ст. 42.
- «Суддівська комісія змагання» — склад суддів і посадових осіб за ст. 15, призначений для конкретного змагання.
- «Суддівська колегія GKB» — професійна комісія GKB, яка присуджує, переглядає й відкликає суддівські кваліфікації.
- «Технічна комісія GKB» — постійна професійна комісія GKB, яка відповідає за спортивно-технічні правила, категорії та змагальні системи.
- «Технічна конференція» — засідання перед змаганням, на якому присутні головний суддя, голова суддівської комісії та представники клубів-учасників.
- «Організатор» — спортивний клуб, організаційний комітет або інша особа, якій GKB чи національна організація дозволила провести змагання.
- «Змагальна книжка (BUDO PASS)» — офіційний документ GKB, який засвідчує реєстрацію спортсмена в картотеці, його членство на поточний рік, клуб, ступінь, медичні огляди й обмеження, участь в офіційних змаганнях та досягнуті результати. Національна організація може використовувати її також як змагальну картку, якщо законодавство її країни вимагає такої.
- «Бойова площа» — позначена площа, на якій проводиться поєдинок.
- «Захисна зона» — убезпечена площа навколо бойової площі, яка не є її частиною.
- «AKA» і «SHIRO» — позначення двох спортсменів: червоний і білий.
- «Центральний суддя» (SHUSHIN) — суддя, який керує поєдинком на бойовій площі.
- «Бокові судді» (FUKUSHIN) — судді, які оцінюють поєдинок поза бойовою площею.
- «Нокдаун» — стан, коли спортсмен унаслідок дозволеної техніки падає або тимчасово втрачає здатність нормально продовжувати поєдинок.
- «Медична довідка про допуск» — документ за ст. 30, ч. 1, який засвідчує, що спортсмен придатний до тренувальної та змагальної діяльності.
- «Передзмагальний медичний огляд» — медичний огляд за ст. 31, якщо його передбачено положенням про змагання.
- «Лікар змагання» — лікар, який забезпечує медичне обслуговування під час змагання;
- «Міжнародний спортивний календар» — календар чемпіонатів світу та континентів, міжнародних турнірів GKB і кваліфікаційних змагань до них, прийнятий GKB за ст. 40, ч. 1, а «національний спортивний календар» — календар національної організації за ст. 40, ч. 1;
- «Національний чемпіонат» — змагання за ст. 39, п. 3, а «континентальний чемпіонат» і «чемпіонат світу» — змагання за ст. 39, п. 6;
- «Національна організація» — пряма організація-член GKB (федерація, об’єднання чи інша організація), якій GKB доручила організовувати діяльність GKB у відповідній державі, зокрема національний чемпіонат.
(2) Значення японських змагальних термінів і команд наведено в додатку № 1.
(3) Терміни, що стосуються лише одного рівня змагань, визначаються у відповідній частині для цього рівня.
Частина II. Учасники змагання
2.1. Спортсмени
2.1.1. Право на участь
Ст. 9. (1) Спортсмена допускають до офіційного змагання, якщо одночасно виконано такі умови:
- подано чинну змагальну книжку (BUDO PASS), а для учасника за ст. 10 — документи за тією самою статтею;
- прийнято заявку на участь, подану вчасно;
- спортсмен має чинну медичну довідку про допуск;
- якщо цього вимагає положення про змагання, спортсмен пройшов передзмагальний медичний огляд за ст. 31;
- спортсмен пройшов офіційне зважування в оголошений строк;
- спортсмен має страхування відповідно до ст. 36;
- реєстраційний внесок сплачено;
- спортсмена не відсторонено й не позбавлено права на участь з дисциплінарних, медичних чи адміністративних причин;
- спортсмен відповідає вимогам щодо віку, ступеня та досвіду для відповідного рівня змагань і дивізіону.
(2) Спортсмен представляє лише той клуб, який вписано в його змагальну книжку, якщо GKB письмово не затвердила іншого до змагання.
(3) Положення про змагання може запроваджувати додаткові умови, що не суперечать цим Правилам, зокрема щодо попередніх результатів, ступеня, вікових підгруп або певних категорій.
(4) Керівник клубу спортсмена відповідає за виконання умов ч. 1 до виклику спортсмена на поєдинок.
(5) Умови допуску в жіночих дивізіонах і категоріях визначає Технічна комісія GKB з дотриманням заборони дискримінації за статутом GKB та застосовним законодавством, з урахуванням об’єктивних міркувань безпеки та чесності змагання.
Ст. 10. (1) Учасника з іншого стилю чи організації, який не належить до організації-члена GKB, може бути допущено до змагання, якщо це передбачено положенням про змагання.
(2) Учасник за ч. 1 подає документ, що посвідчує особу, та документи, зазначені в положенні. Вимоги ст. 9, ч. 1, пп. 3–9 застосовуються й до нього без винятку.
(3) Подаючи заявку, учасник і його клуб заявляють, що ознайомлені з цими Правилами та зі спортивно-технічними правилами відповідного рівня й погоджуються змагатися за ними.
(4) Якщо для змагання запроваджено мінімальний ступінь, організатор оцінює, чи відповідає ступінь учасника за ч. 1 цій вимозі. Колір і назва пояса не приймаються автоматично як рівноцінні в різних системах. Організатор може вимагати додаткових даних про досвід і підготовку учасника та оголошує своє рішення до жеребкування.
(5) Учасники за ч. 1 не можуть брати участь у національних, континентальних чемпіонатах і чемпіонатах світу та не можуть здобувати титули за ст. 39, пп. 3 і 6.
Ст. 10а. (1) Спортсмени з інвалідністю беруть участь у змаганнях нарівні з іншими спортсменами. Положення може передбачати окремі дивізіони для спортсменів з інвалідністю з адаптованими правилами, затвердженими Технічною комісією GKB.
(2) Допуск до дивізіонів за ч. 1 здійснюється на підставі медичної довідки, що враховує інвалідність, і класифікації, прийнятої Технічною комісією GKB.
(3) Організатор забезпечує доступність місця проведення та розумне пристосування, що не порушує безпеки й рівності умов змагання.
2.1.2. Права й обов’язки спортсменів
Ст. 11. Спортсмен має право:
- бути поінформованим про умови та порядок проведення змагання;
- користуватися роздягальнею, визначеною організатором;
- змагатися в категорії, в якій його офіційно зареєстровано;
- відмовитися від поєдинку до його початку або під час нього з поважної причини, і в такому разі його усувають від наступних поєдинків у змаганні;
- проводити неофіційне контрольне зважування будь-коли протягом періоду зважування;
- просити допомоги лікаря змагання під час поєдинку — через центрального суддю, або між поєдинками;
- звертатися із запитами та питаннями до суддівської комісії через свого тренера;
- отримати присуджені йому медаль, грамоту, предметну або грошову нагороду на офіційній церемонії нагородження.
Ст. 12. Спортсмен зобов’язаний:
- засвідчити свою особу та змагальні права в порядку ст. 9;
- змагатися в категорії, вказаній у заявці, крім випадків переведення за ст. 54;
- брати участь лише в одній категорії в межах одного змагання;
- з’являтися в чистому одязі та зі спорядженням, що відповідають спортивно-технічним правилам відповідного рівня;
- залишатися в зоні, визначеній для спортсменів;
- з’явитися на бойову площу протягом двох хвилин після виклику, якщо положення не визначає іншого строку; у разі неявки він програє поєдинок через KIKEN;
- з’явитися на бойову площу й тоді, коли його повідомлено, що суперник відмовився, якщо голова суддівської комісії прямо не звільнив його від цього;
- виконувати вказівки центрального судді на бойовій площі та вказівки голови суддівської комісії й секретаря змагання поза нею;
- поводитися спокійно, шанобливо й відповідно до етикету будо впродовж усього змагання, виконувати офіційні вітання та утримуватися від емоційних, образливих чи зневажливих реакцій після оголошення результату.
2.2. Керівники команд і тренери
Ст. 13. (1) Керівник команди має право:
- допомагати членам команди, не порушуючи Правил;
- вести команду під час церемонії відкриття та впродовж усього змагання, якщо організатор не визначив іншого;
- подавати протест голові суддівської комісії в порядку ст. 58.
(2) Керівник команди не має права публічно оцінювати, критикувати роботу суддівської комісії чи втручатися в неї.
(3) Керівник команди зобов’язаний підтримувати лад, дисципліну та поведінку відповідно до етикету будо серед членів команди.
Ст. 14. (1) Тренер координує й підтримує спортсменів свого клубу до змагання та під час нього.
(2) Тренер має право:
- бути зі спортсменами до початку їхнього поєдинку та керувати їхньою розминкою;
- займати визначене місце біля бойової площі на відстані щонайменше одного метра від неї, у спортивному костюмі та спортивному взутті, якщо спортивно-технічні правила не передбачають іншого;
- давати поради й вказівки своєму спортсмену, не порушуючи порядку змагання та не заважаючи іншим спортсменам, суддям чи глядачам;
- консультуватися із суддівською комісією та подавати протест у встановленому порядку;
- визначати розподіл спортсменів за категоріями, склад команди та запасних.
(3) Тренер зобов’язаний:
- підтримувати лад, дисципліну та спортивну поведінку серед своїх спортсменів;
- подати суддівській комісії офіційний склад команди.
(4) Образливі слова, жести чи неповага з боку тренера можуть призвести до покарання його спортсмена в порядку відповідних спортивно-технічних правил.
(5) Особа, яка займає місце тренера біля бойової площі на офіційному змаганні, має тренерську чи інструкторську кваліфікацію, визнану GKB або національною організацією, а також кваліфікацію, яку вимагає законодавство держави, в якій проводиться змагання, і вказана в заявці клубу.
(6) Крім тренера біля бойової площі може бути присутній один секундант, а в куміте II і III ступеня — до двох секундантів. Секунданти не входять на бойову площу під час поєдинку. У перервах між раундами, а також перед продовженням вони очищають і поправляють спорядження, подають воду та дають вказівки спортсменові.
(7) Тренер може відмовитися від поєдинку від імені спортсмена, кинувши рушник на бойову площу або подавши чіткий знак центральному судді. Відмову зараховують як здачу (MAITTA).
2.3. Суддівська комісія змагання
2.3.1. Склад і загальні правила
Ст. 15. (1) Для кожного офіційного змагання призначається суддівська комісія у складі:
- голова суддівської комісії;
- головний суддя змагання;
- супервайзер для кожного татамі;
- секретар змагання;
- центральні судді та бокові судді;
- судді-хронометристи;
- судді-інформатори;
- судді-реєстратори;
- судді із зважування.
(2) Суддя може виконувати функції лише за наявності чинної суддівської кваліфікації, присудженої Суддівською колегією GKB, а для національних змагань — також національною організацією за правилами Суддівської колегії GKB, для відповідного рівня змагань.
(3) Вимоги до отримання суддівської кваліфікації для кожного рівня, зокрема до оцінювання боротьби в партері, больових та задушливих прийомів у куміте II і III ступеня, визначає Суддівська колегія GKB.
Ст. 16. (1) Суддівська комісія забезпечує рівні, безпечні та справедливі умови для всіх учасників шляхом неупередженого, об’єктивного й послідовного застосування правил.
(2) Центральний суддя, чий учень змагається, передає керування поєдинком іншому належно уповноваженому судді.
(3) Під час змагання судді уникають зайвих контактів зі спортсменами, тренерами та глядачами, залишаються у визначеній суддівській зоні та повідомляють головного суддю чи супервайзера, перш ніж залишити своє місце.
(4) Суддю, який виявив упередженість, недбалість, умисно порушив правила, неодноразово неналежно виконує обов’язки або іншим чином підриває чесність змагання, головний суддя може негайно усунути. У тяжких випадках може бути розпочато дисциплінарне провадження, а винагороду судді може бути утримано повністю або частково на умовах договору із суддею.
(5) Питання неправомірної поведінки в межах суддівської структури вирішує головний суддя, а питання тяжкого порушення поза бойовою площею — голова суддівської комісії.
Ст. 17. (1) Офіційний суддівський одяг складається з чорних штанів, темно-синьої сорочки та білої краватки-метелика і є однаковим для суддів обох статей.
(2) Супервайзер, центральний суддя та бокові судді виконують свої функції біля бойової площі та на ній босоніж.
(3) Судді-хронометристи, судді-інформатори та судді із зважування можуть носити взуття непомітного кольору.
2.3.2. Функції членів суддівської комісії
Ст. 18. (1) Голова суддівської комісії керує змаганням. Він має найвищу суддівську кваліфікацію, визначену Суддівською колегією GKB для відповідного виду змагання. Його вказівки в межах його повноважень є обов’язковими для всіх суддів, клубів, спортсменів, тренерів і керівників команд.
(2) Голова суддівської комісії має право:
- заборонити, відкласти чи змінити початок змагання, якщо місце, обладнання, споруди чи персонал не забезпечують належних умов;
- не дозволити початку змагання за відсутності лікаря змагання;
- за погодженням з головним суддею вирішити, чи проводити категорію з одним або двома зареєстрованими спортсменами;
- змінювати програму або порядок змагання, коли це необхідно, своєчасно повідомивши учасників;
- відмовити в участі спортсменові, чий вік, кваліфікація, спорядження чи вага не відповідають правилам або положенню;
- зупинити змагання в разі неналежної поведінки глядачів і припинити його, якщо лад не вдається відновити;
- дискваліфікувати спортсмена й анулювати результат у разі тяжкого порушення, явно недисциплінованої поведінки чи брутальності;
- дозволяти присутність фотографів і знімальних груп та визначати їхню кількість і зони пересування;
- підписувати офіційний акредитаційний список.
(3) Голова суддівської комісії зобов’язаний:
- перевірити підготовку місця проведення, бойових площ, обладнання та організацію роботи персоналу;
- контролювати правильність проведення змагання та вирішувати спірні питання;
- розглядати протести в порядку ст. 58;
- забезпечити подання офіційного протоколу змагання до GKB протягом шести днів після змагання.
Ст. 19. (1) Головний суддя керує суддівством змагання.
(2) Головний суддя має право:
- за погодженням з головою суддівської комісії призначати супервайзерів залежно від кількості татамі;
- усувати й перерозподіляти суддів під час змагання;
- переглядати рішення щодо поєдинку, коли воно не відповідає правилам, збираючи суддів, які брали участь, пояснюючи причину й вимагаючи нового рішення, яке центральний суддя оголошує після повернення суддів на місця.
(3) Головний суддя зобов’язаний:
- проінструктувати супервайзерів і суддів перед змаганням та оцінити їхню роботу після нього;
- погодити з організатором імена та кількість запрошених суддів;
- перевіряти чинність суддівських кваліфікацій на національних і міжнародних змаганнях;
- безперервно стежити за ходом поєдинків і станом кожного татамі;
- разом із лікарем змагання вносити до змагальної книжки кожен нокаут і кожне медичне припинення поєдинку внаслідок удару в голову;
- засвідчувати офіційний список результатів; за його відсутності список засвідчує голова суддівської комісії.
Ст. 20. (1) На кожне татамі призначається супервайзер, який керує суддівством на цьому татамі та контролює його.
(2) Супервайзер інструктує суддів на татамі перед змаганням і оцінює їхню роботу після нього, стежить за ходом поєдинків і станом татамі та може переглянути рішення в порядку ст. 19, ч. 2, п. 3.
(3) Супервайзер негайно розглядає кожен протест, пов’язаний із дорученим йому татамі, і ухвалює рішення за погодженням з головою суддівської комісії та головним суддею.
Ст. 21. (1) Секретар змагання відповідає за його адміністративне проведення. Він:
- перевіряє присутність і особу спортсменів та наявність медичних документів на підставі заявок;
- готує списки, сітки та бланки поєдинків;
- вносить результати та місця, приймає протести й передає їх голові суддівської комісії;
- бере участь у визначенні остаточних місць;
- готує офіційний протокол змагання та забезпечує його передання до GKB і організатору;
- відповідає за точність і зберігання змагальної документації, зокрема за записи в змагальних книжках;
- виконує інші завдання, доручені головою суддівської комісії.
(2) Суддя-реєстратор допомагає секретареві, веде офіційний облік результатів на дорученому йому татамі, передає список результатів головному судді для засвідчення та готує записи до змагальних книжок у разі нокауту.
Ст. 22. (1) Центральний суддя керує поєдинком і несе повну відповідальність за його проведення.
(2) Центральний суддя:
- перед змаганням перевіряє бойову площу й розпоряджається усунути виявлені недоліки; якщо цього не зроблено, повідомляє голову суддівської комісії;
- перед поєдинком перевіряє одяг, спорядження та ідентифікаційні позначки спортсменів;
- починає, зупиняє й припиняє поєдинок та оголошує оцінки, попередження й покарання після рішення більшістю за відповідними спортивно-технічними правилами;
- розпоряджається зупинити час (JIKAN), коли це необхідно;
- у разі травми викликає лікаря змагання;
- стежить, щоб глядачі, прихильники й фотографи не заважали поєдинку та не створювали ризику травмування;
- після закінчення поєдинку повторює офіційні вітання та спрямовує спортсменів залишити бойову площу;
- пропонує голові суддівської комісії або головному судді остаточну дискваліфікацію спортсмена, який умисно вчинив тяжке порушення.
Ст. 23. (1) Бокові судді оцінюють поєдинок і допомагають центральному судді прапорцями та свистком у порядку відповідних спортивно-технічних правил.
(2) На прохання центрального судді боковий суддя висловлює коротку й чітку думку.
(3) Кількість і розташування бокових суддів визначають спортивно-технічні правила відповідного рівня.
Ст. 24. (1) Суддя-хронометрист веде облік часу поєдинку за командами центрального судді та сигналізує про його закінчення гонгом чи іншим чітким звуковим сигналом.
(2) Як додатковий сигнал про закінчення поєдинку суддя-хронометрист може кинути м’який предмет до ніг центрального судді одночасно з гонгом.
(3) Коли це можливо, функцію виконує сертифікований суддя.
Ст. 25. Суддя-інформатор:
- знає програмне забезпечення для керування змаганням, перевіряє обладнання для оголошень та інформаційні екрани й організовує усунення недоліків;
- представляє суддів і спортсменів, оголошуючи ім’я та клуб кожного спортсмена;
- викликає наступних спортсменів досить рано та оголошує результати;
- за потреби дає короткі пояснення правил і мотивів рішень;
- оголошує спонсорів під час перерв;
- контролює використання мікрофона — жодна інша особа не може робити оголошень без дозволу;
- оголошує спортсменів, які посіли призові місця, під час церемонії нагородження.
Ст. 26. (1) Суддя із зважування:
- з’являється на місці зважування щонайменше за п’ятнадцять хвилин до початку зважування та перевіряє справність ваг, бланків і присутність помічників;
- перевіряє особу спортсменів і наявність документів за ст. 9;
- вносить виміряну вагу до протоколу зважування та переводить спортсмена до відповідної категорії, коли це допустимо;
- перевіряє відповідність захисного спорядження й позначає його печаткою або підписом;
- усуває від змагання спортсмена, який не відповідає умовам;
- підписує протокол зважування та повідомляє головного суддю про кожну невідповідність.
(2) Зважування спортсменок здійснює жінка — суддя із зважування.
Ст. 27. Суддя-стажист може брати участь у змаганні в рамках практичного навчання, організованого головним суддею чи супервайзером, під безпосереднім наглядом кваліфікованого судді.
Ст. 28. Голова змагання є офіційним представником організатора, запрошеним або призначеним ним.
2.4. Медичне забезпечення та безпека
Ст. 29. (1) Змагання може проводитися лише за присутності лікаря змагання. Коли це можливо, лікар є фахівцем з невідкладної медицини, хірургії або ортопедії та травматології.
(2) Організатор забезпечує лікаря змагання, необхідний медичний персонал і обладнання, а також швидкий і належний транспорт до лікувального закладу в разі потреби стаціонарного лікування.
(3) Якщо лікар змагання залишає місце проведення, змагання зупиняється до відновлення медичного обслуговування.
(4) Лікар змагання перевіряє, чи відповідає місце проведення санітарним вимогам, і доповідає голові суддівської комісії про умови, необхідні для безпечного проведення змагання. Змагання починається після їх виконання.
(5) Спортивно-технічні правила для куміте II і III ступеня можуть визначати додаткові вимоги до медичного забезпечення.
(6) На місці проведення кожного офіційного змагання забезпечуються автоматичний зовнішній дефібрилятор, засоби іммобілізації хребта та заздалегідь підготовлений план дій у невідкладних випадках, у якому визначено лікувальний заклад, маршрут і особу для зв’язку зі швидкою допомогою.
(7) У куміте II і III ступеня на кожному татамі присутній лікар.
(8) На змаганнях за участю дітей організатор виконує також обов’язки за ст. 37, ч. 3.
Ст. 30. (1) Спортсмена допускають до змагання лише за наявності чинної медичної довідки про допуск до тренувальної та змагальної діяльності, виданої після медичного огляду відповідно до законодавства держави, в якій спортсмен зареєстрований у картотеці.
(2) Медичний огляд проводить лікар або лікувальний заклад, які мають право проводити такі огляди за законодавством, зазначеним у ч. 1. Якщо це законодавство не регулює такого огляду, довідку видає лікар, який має право практикувати у відповідній державі.
(3) Медична довідка є чинною протягом строку, визначеного законодавством, зазначеним у ч. 1, але не довше 12 місяців від дня її видачі.
(4) Дата огляду, лікувальний заклад, який його провів, і строк чинності довідки вносяться до картотеки GKB та до змагальної книжки (BUDO PASS) спортсмена. Клуб відповідає за своєчасне внесення запису та зберігає свій примірник довідки.
(5) Під час зважування суддя із зважування перевіряє чинність медичної довідки за записом у змагальній книжці або за поданим документом. Спортсмена без чинної довідки до змагання не допускають.
(6) У куміте Другого та Третього ступеня медична довідка є чинною шість місяців від видачі, незалежно від довшого строку за ч. 3.
(7) Спортсмена віком від 40 років допускають до куміте Другого та Третього ступеня лише якщо під час огляду за ч. 1 проведено також кардіологічну оцінку.
(8) Медичні огляди проводяться після інформованої згоди відповідно до законодавства, зазначеного в ч. 1. Осіб віком до 14 років оглядають за присутності одного з батьків або опікуна.
Ст. 31. (1) Положення про конкретне змагання може передбачати обов’язковий передзмагальний медичний огляд.
(2) Передзмагальний медичний огляд проводить лікар або лікувальний заклад за ст. 30, ч. 2. Особи, які забезпечують медичне обслуговування під час змагання, не можуть проводити його в день змагання.
Ст. 32. (1) У день змагання лікар змагання може не допустити до поєдинку або усунути від змагання спортсмена, в якого виявить травму, відкриту рану, ознаки захворювання чи інший стан, що робить участь небезпечною.
(2) Рішення за ч. 1 вноситься до протоколу зважування або медичного протоколу й засвідчується підписом лікаря. Голова суддівської комісії додає протокол до офіційної доповіді про змагання.
(3) Під час зважування лікар змагання або уповноважений медичний фахівець проводить огляд шкіри спортсменів у куміте та в ката-бункай. Спортсмена із заразним шкірним захворюванням, зокрема герпесом, грибковою інфекцією чи імпетиго, з паразитарною інфекцією або з незакритою раною не допускають.
(4) Спортсмена зі шкірною зміною, щодо якої лікар підозрює заразність, допускають лише якщо він подасть медичний документ про те, що захворювання не є заразним, і якщо зміну можна надійно закрити.
Ст. 33. (1) Під час поєдинку лікар змагання оглядає або лікує спортсмена на прохання центрального судді.
(2) Медичне рішення про придатність спортсмена продовжувати є обов’язковим для суддів. Судді визначають відповідальність за травму та відповідний результат чи покарання.
(3) Спортсмен, якого лікар визнав непридатним, не може продовжити поєдинок і брати участь у наступному поєдинку цього самого змагання, якщо після нового огляду лікар прямо не скасує своє рішення.
(4) Усі травми, що виникли під час змагання, вносяться до офіційного реєстру травм.
Ст. 33а. (1) У разі кровотечі центральний суддя зупиняє поєдинок і викликає лікаря змагання, який зупиняє кровотечу та закриває рану.
(2) Закривавлені догі й спорядження очищають або замінюють, а татамі очищають і дезінфікують, перш ніж поєдинок продовжиться.
(3) Судді та медичний персонал, які контактують із кров’ю, використовують рукавички одноразового використання.
(4) Якщо кровотечу не вдається зупинити протягом часу на медичну допомогу за ст. 98, ч. 3, лікар змагання визнає спортсмена непридатним продовжувати.
Ст. 34. (1) Коли спортсмен зазнав нокауту або лікар змагання не дозволив продовжувати поєдинок після удару в голову, інцидент вноситься до медичної та змагальної документації й до змагальної книжки спортсмена.
(2) Лікар змагання визначає строк медичного відсторонення, який не може бути коротшим за:
- 30 днів — у разі нокауту або технічного припинення поєдинку через удари в голову без втрати свідомості або з втратою свідомості до однієї хвилини;
- 45 днів — у разі втрати свідомості понад одну хвилину;
- 90 днів — у разі другого випадку за п. 1 або 2 протягом 90 днів;
- 365 днів — у разі третього випадку за п. 1 або 2 протягом 12 місяців.
(3) Строк вноситься до картотеки GKB, до реєстру медичних відсторонень і до змагальної книжки. Строки за ч. 2 застосовуються й у разі нокауту чи втрати свідомості внаслідок удару в голову на тренуванні або спарингу; клуб повідомляє GKB про такий випадок.
(4) Для спортсменів віком до 18 років мінімальні строки за ч. 2 збільшуються на 50 відсотків.
(5) У разі будь-якої підозри на струс мозку спортсмена негайно й остаточно усувають від змагання («за підозри — геть»). Оцінювання на місці проводять і документують стандартизованим інструментом SCAT6, а в дітей віком від 8 до 12 років — Child SCAT6. Дітей і підлітків із такою підозрою не повертають до тренувальної чи змагальної діяльності того самого дня. Випадок документують у протоколі за додатком № 5.
(6) Спортсмен не може брати участі в змаганні до закінчення строку за ч. 2 та без письмового медичного дозволу лікаря з належною кваліфікацією, виданого після проходження етапів поступового повернення до спорту, рекомендованих Міжнародною консенсусною заявою про струс мозку у спорті (Амстердам, 2022 р.). Дозвіл видається за зразком у додатку № 4.
(7) Головний суддя та лікар змагання повідомляють клуб спортсмена про медичне обмеження. Організатор наступного змагання вимагає письмового медичного дозволу до прийняття заявки. Строки медичного відсторонення є обов’язковими для всіх організаторів змагань GKB. Строки, накладені національною організацією GKB або іншою спортивною організацією, зокрема в разі участі у змаганні, організованому третьою стороною, визнаються.
Ст. 35. (1) Вживання заборонених речовин і застосування заборонених методів є неприпустимим на всіх рівнях змагань.
(2) Спортсмени, тренери та супровідний персонал зобов’язані дотримуватися антидопінгових правил, що застосовуються в державі, в якій проводиться змагання, і в державі, в якій вони зареєстровані в картотеці, та сприяти допінг-контролю, призначеному компетентними органами.
(3) У куміте III ступеня проводиться допінг-контроль за ст. 164. Це не обмежує повноважень компетентних органів проводити допінг-контроль на всіх рівнях змагань.
(4) GKB застосовує Всесвітній антидопінговий кодекс у його чинній редакції та Список заборонених речовин і методів Всесвітнього антидопінгового агентства (WADA). Національні організації застосовують також антидопінгові правила своєї держави.
Ст. 36. Спортсмен повинен мати страхування, яке вимагається законодавством держави, в якій він зареєстрований у картотеці, законодавством держави, в якій проводиться змагання, та положенням про змагання.
2.5. Організатор і глядачі
Ст. 37. (1) Організатор зобов’язаний:
- отримати дозвіл GKB на змагання, включені до міжнародного спортивного календаря GKB, а на національні змагання — дозвіл національної організації;
- підготувати місце проведення з дотриманням вимог пожежної безпеки, запобігання нещасним випадкам і безпеки;
- забезпечити необхідне захисне спорядження, якщо це передбачено положенням, та обладнання за ст. 50;
- забезпечити належні роздягальні та душові для спортсменів і окрему, чітко позначену роздягальню для суддів з обмеженим доступом;
- зустрічати глядачів, спрямовувати їх до визначених зон і підтримувати лад упродовж усього змагання;
- забезпечити, щоб у безпосередній зоні навколо бойової площі були присутні лише спортсмен, який виходить або готується до поєдинку, його тренер чи керівник команди та не більше одного уповноваженого фотографа чи представника медіа від клубу;
- забезпечити необхідний допоміжний персонал і гарантувати, що персонал змагальних столів знає відповідні положення;
- виконувати вказівки голови змагання, голови суддівської комісії та головного судді;
- виплатити суддівську винагороду після закінчення змагання та після оцінки головного судді;
- дотримуватися законодавства держави, в якій проводиться змагання, щодо громадського порядку під час спортивних заходів, зокрема забезпечити охорону, співмірну виду змагання та кількості глядачів.
(2) Суддя, який без дозволу головного судді не був присутній на оцінці після змагання, не має права на суддівську винагороду на умовах договору із суддею, відповідно до дозволу на проведення змагання.
(3) На змаганнях за участю дітей організатор:
- повідомляє поліцію чи інший компетентний орган у строк, передбачений законодавством держави, в якій проводиться змагання, якщо воно вимагає такого повідомлення;
- забезпечує охорону та медичне обслуговування;
- негайно припиняє захід у разі прямої небезпеки для життя чи здоров’я дітей;
- у разі організованого пересування групи дітей визначає керівника та супровідних осіб.
(4) Організатор інформує учасників і глядачів про відеозапис і фотографування змагання та їхні цілі, з дотриманням Регламенту (ЄС) 2016/679 (Загального регламенту про захист даних), а поза межами Європейського Союзу — застосовного законодавства про захист персональних даних. Публікація фотографій і відеозаписів дітей поза межами висвітлення змагання потребує згоди одного з батьків.
(5) Організатор заповнює контрольний список за додатком № 3 і подає його голові суддівської комісії до початку змагання.
Ст. 38. (1) Глядачі перебувають лише у визначених для них зонах, при цьому перший ряд розташований на відстані щонайменше трьох метрів від бойової площі.
(2) Глядачі поводяться дисципліновано й по-спортивному. Прояви підтримки не повинні створювати безладу, заважати спортсменам чи впливати на суддівську комісію.
(3) Глядача, який порушує лад неспортивною поведінкою, образливими висловлюваннями чи іншою непристойною дією, може бути вилучено з місця проведення за розпорядженням голови суддівської комісії або головного судді.
(4) Куріння та вживання алкоголю на місці проведення заборонені.
Частина III. Організація змагань
3.1. Види змагань і дозвіл на їх проведення
Ст. 39. Офіційними змаганнями GKB є:
- внутрішньоклубні — за участі лише членів одного клубу; вносяться до внутрішнього календаря клубу;
- регіональні — організовані клубами за взаємною згодою; до міжнародного спортивного календаря не вносяться;
- національні чемпіонати — змагання з національного спортивного календаря, організовані або дозволені національною організацією GKB у відповідній державі, на яких присуджуються титули «національний чемпіон» за рівнями змагань, дивізіонами та категоріями;
- міжнародні — за участі спортсменів із двох або більше держав;
- міждержавні — за участі національних збірних або офіційних селекцій двох або більше держав;
- континентальні чемпіонати та чемпіонати світу — змагання з міжнародного спортивного календаря GKB, на яких присуджуються титули «чемпіон Європи» (відповідно чемпіон іншого континенту) і «чемпіон світу» GKB за рівнями змагань, дивізіонами та категоріями.
Ст. 40. (1) GKB щороку приймає міжнародний спортивний календар, який включає континентальні чемпіонати та чемпіонати світу за ст. 39, п. 6, міжнародні турніри GKB і кваліфікаційні змагання до них. Кожна національна організація щороку приймає національний спортивний календар, який включає національний чемпіонат за ст. 39, п. 3 та інші офіційні змагання в державі, з урахуванням дат міжнародного спортивного календаря.
(2) Національні організації та клуби, які бажають бути господарями змагання, подають у строк, визначений GKB, відповідно національною організацією, пропозицію з датою, видом змагання та організаційною інформацією. Календар остаточно формується на підставі отриманих пропозицій і оголошується офіційно.
(3) Національний спортивний календар, як правило, включає національні чемпіонати для кожного з рівнів змагань за ст. 4, а також з ката і тамешіварі за правилами ст. 6.
(4) Міжнародний спортивний календар оголошується на інтернет-сторінці GKB (globalkyokushin.com). Національні календарі оголошуються національними організаціями та повідомляються GKB.
Ст. 41. (1) Змагання, включені до міжнародного спортивного календаря GKB, проводяться після дозволу GKB.
(2) Організатор подає до GKB повний проєкт положення про змагання щонайменше за сім тижнів до дати змагання через визначений офіційний канал.
(3) GKB затверджує положення, вимагає змін або відмовляє в затвердженні протягом п’ятнадцяти днів від отримання повного комплекту документів.
(4) Лише затверджене положення може бути опубліковане як офіційне. Положення, подане після строку за ч. 2, може бути затверджене лише за виняткових і належно обґрунтованих обставин.
Ст. 42. (1) Затверджене положення про змагання розповсюджується серед учасників не пізніше ніж за один місяць до дати змагання.
(2) Положення про змагання обов’язково містить:
- офіційну назву, мету та статус змагання;
- дату, місце та програму, зокрема час церемонії відкриття;
- організатора, відповідальних осіб, голову суддівської комісії та головного суддю, якщо їх призначено;
- рівні змагань, дивізіони, категорії, вікові групи та ступені, які мають право на участь, а також правила еквівалентності ступенів і допустимого одягу для учасників за ст. 10;
- змагальну систему та критерії розв’язання рівності, якщо спортивно-технічні правила допускають вибір;
- графік зважування та — якщо передбачено — передзмагального медичного огляду;
- строк і порядок реєстрації, контактні дані, а також місце, дату та відповідальних осіб для жеребкування;
- реєстраційний внесок у євро;
- нагороди та порядок їх вручення;
- розподіл витрат на організацію, транспорт і проживання;
- вимоги до страхування та медичних документів;
- додаткові заходи безпеки, якщо такі запроваджуються;
- іншу організаційну інформацію.
(3) Якщо положення не передбачає іншого, для реєстрації визначальними є дата й час отримання повної заявки через визначений канал.
(4) Положення складається за зразком у додатку № 2.
Ст. 43. (1) Організатор своєчасно запрошує необхідну кількість кваліфікованих суддів, як правило, одночасно з видачею положення.
(2) Добові суддівські винагороди визначаються заздалегідь GKB або в затвердженому положенні й виражаються в євро. Винагороди та дорожні витрати виплачуються за документом, прийнятим GKB і організатором.
(3) Суддя, який не може виконати прийняте призначення, негайно повідомляє організатора. Необґрунтоване несвоєчасне повідомлення може призвести до дисциплінарного провадження.
(4) Судді з’являються на місці змагання щонайменше за одну годину до його початку, а судді із зважування — щонайменше за п’ятнадцять хвилин до початку зважування, якщо положення не передбачає іншого.
Ст. 44. Організатор може популяризувати змагання всіма законними засобами. Рекламна інформація має бути точною та відповідати затвердженому положенню.
3.2. Реєстрація, внески та надзвичайні обставини
Ст. 45. (1) Клуби реєструють свої команди та спортсменів за офіційним бланком або через електронну систему, затверджену GKB.
(2) Заявка містить:
- повну назву й адресу клубу;
- повне ім’я та дату народження кожного спортсмена;
- ступінь (кю чи дан), якщо це вимагається, та номер змагальної книжки або іншого прийнятого ідентифікаційного документа;
- рівень змагань, дивізіон, дисципліну та категорію;
- для командних змагань — імена членів команди та запасних.
(3) Заявка датується та засвідчується уповноваженим керівником клубу. Електронне подання допускається, якщо воно відповідає процедурі GKB.
(4) Запізнілу заявку може бути прийнято лише якщо клуб доведе, що повну заявку було подано до кінцевого строку, а затримка спричинена технічними причинами, які він не міг розумно контролювати.
Ст. 46. (1) Реєстраційний внесок сплачується в євро за кожного зареєстрованого спортсмена, крім випадків звільнення через своєчасно подану медичну довідку або іншу причину, затверджену організатором і GKB.
(2) Якщо затверджений бюджет не передбачає іншого, надходження від реєстраційних внесків є частиною бюджету змагання.
Ст. 47. (1) У разі скасування змагання організатор офіційно повідомляє GKB, зареєстровані клуби та призначених суддів щонайменше за тиждень до його початку, якщо це розумно можливо.
(2) Організатора, який без поважної причини не повідомив своєчасно, може бути зобов’язано на умовах дозволу на проведення змагання відшкодувати задокументовані розумні витрати спортсменів, посадових осіб і суддів. Зобов’язання не виникає у разі непереборної сили.
(3) Якщо зважування пройшли лише двоє спортсменів у категорії, вона може бути проведена як показовий поєдинок або — за згодою суддівської комісії — як офіційна категорія з присудженням нагород за положенням.
3.3. Місце проведення та обладнання
Ст. 48. (1) Місце проведення має забезпечувати безпечні, здорові та належні умови для спортсменів, суддів, посадових осіб, медичного персоналу та глядачів.
(2) Вимагаються:
- достатнє опалення в холодну пору;
- рівномірне освітлення, що не засліплює й не відволікає спортсменів;
- безпечне постачання питної води, достатня кількість туалетів і проточна вода;
- достатня кількість контейнерів для сміття та їх очищення й вивезення;
- належна вентиляція;
- дотримання вимог пожежної безпеки, дій у надзвичайних ситуаціях і громадського порядку, зокрема за законодавством держави, в якій проводиться змагання;
- окрема зона для відпочинку та розминки спортсменів.
(3) Поблизу бойової площі не розміщуються предмети, які можуть становити небезпеку для спортсмена, що вийшов або впав за її межі.
(4) Зона спортсменів і зона глядачів чітко розмежовуються канатною огорожею, ширмою чи іншою системою, яка відокремлює бойову площу також від громадських проходів, зон підготовки та зон з обмеженим доступом.
(5) Бойова площа розташовується так, щоб глядачі мали чітку видимість з усіх глядацьких секторів. Глядачів, які запізнилися, розміщують так, щоб це не заважало спортсменам, суддям, посадовим особам і решті глядачів.
Ст. 49. (1) Поєдинки проводяться на татамі завтовшки щонайменше 3 см або іншому рівному й безпечному спортивному покритті, затвердженому головним суддею.
(2) Змагання не можуть проводитися на камені, бетоні чи іншій твердій або небезпечній поверхні.
(3) Розміри та розмітку бойової площі й захисної зони визначають спортивно-технічні правила відповідного рівня.
(4) Якщо використовується дві або більше бойових площ, між ними забезпечується вільний простір щонайменше 2 м, якщо нерухома захисна перегородка не забезпечує рівноцінного захисту.
(5) Якщо бойова площа розташована на підвищеній платформі, навколо неї забезпечується захисна зона щонайменше 2 м. Рекомендована висота платформи — близько 60 см, з безпечними сходами для доступу.
(6) Для куміте Другого та Третього ступеня й для ката-бункай використовується татамі завтовшки не менше 4 см, що відповідає вимогам безпеки стандарту EN 12503-3 (спортивні мати для дзюдо) або рівноцінного стандарту.
(7) Татамі очищають і дезінфікують перед початком кожного змагального дня та за потреби між поєдинками.
Ст. 50. Для кожної бойової площі організатор забезпечує:
- звукопідсилювальну систему;
- надійний хронометр або електронну систему обліку часу, яка дозволяє запуск, зупинку, відновлення й обнулення та чітко показує секунди;
- гонг або інший чітко чутний звуковий пристрій;
- червоні та білі прапорці й свистки для бокових суддів;
- м’який сигнальний предмет для судді-хронометриста;
- щонайменше дві червоні ідентифікаційні стрічки;
- табло або інформаційний екран для результатів, а в куміте II і III ступеня — також для штрафних балів, відповідно балів за контроль на бойовій площі;
- столи для суддівської комісії, адміністрації, медичної служби та нагород;
- підготовчу зону для спортсменів, які очікують, у командних змаганнях;
- п’єдестал пошани або належну зону для нагородження.
Ст. 51. (1) Спортсмени носять змагальне догі, яке відповідає таким вимогам:
- як правило, з білої щільної тканини; догі іншого кольору чи моделі може бути допущене для учасника з іншого стилю, якщо це заздалегідь заявлено й затверджено організатором і воно не ускладнює руху, захоплення чи ідентифікації спортсменів;
- верхня частина підперезана поясом, має комір завширшки близько 4 см, посилений кількома рядами швів;
- рукави залишають близько 3–5 см вільного простору навколо передпліччя та сягають щонайменше на 4 см нижче ліктя;
- немає кишень, ґудзиків, застібок, металевих частин чи інших сторонніх предметів;
- штани надійно закріплені на талії;
- пояс завширшки близько 4 см, обходить тіло двічі, а його кінці після вузла звисають щонайменше на 15 см; пояси з шовковим чи іншим слизьким покриттям не допускаються;
- догі підперезане достатньо міцно, щоб не розкриватися надмірно під час поєдинку.
(2) Спортсмен носить пояс, визнаний його клубом чи стилем. Колір пояса сам по собі не визначає права на участь, мінімального ступеня чи дивізіону, коли беруть участь спортсмени з різних систем.
(3) Спортсменки носять під верхньою частиною догі однотонну білу футболку.
(4) Допускаються такі емблеми та позначення:
- емблема стилю з лівого боку грудей;
- клубна емблема діаметром до 10 см на верхній частині лівого рукава;
- національна емблема на верхній частині лівого рукава — лише для офіційно обраних спортсменів національної збірної; на міжнародних змаганнях решта спортсменів можуть носити стрічку в національних кольорах;
- реклама на спині догі, якщо організатор не дозволив іншого; коли забезпечено змагальні номери, організатор має перевагу у визначенні реклами на них.
(5) Якщо догі не відповідає вимогам, центральний суддя розпоряджається замінити або виправити його в найкоротший розумний строк.
(6) Обов’язкове та дозволене захисне спорядження визначають спортивно-технічні правила відповідного рівня.
Ст. 52. Спортсмен, визначений як AKA, носить червону ідентифікаційну стрічку завдовжки близько 70 см і завширшки близько 4 см, закріплену ззаду на поясі так, щоб не заважати рухам. Спортсмен SHIRO змагається без червоної стрічки або з білим позначенням, якщо цього вимагає система змагання.
3.4. Зважування, жеребкування та змагальні системи
Ст. 53. (1) Офіційне зважування починається точно в годину за положенням і завершується щонайменше за одну годину до початку змагання.
(2) Організатор забезпечує надійні відкалібровані цифрові або сертифіковані механічні ваги, які перевіряються перед використанням і використовуються лише суддею із зважування чи уповноваженим помічником під його безпосереднім наглядом.
(3) Протягом періоду зважування спортсмен може ставати на офіційні ваги більше ніж один раз, перш ніж буде записано його остаточну вагу. Вага записується в кілограмах з точністю до 0,1 кг.
(4) За достатнього простору може бути допущено по одному уповноваженому спостерігачу від клубу-учасника. Спостерігачі не мають права втручатися в процедуру чи переглядати медичні документи.
(5) Спортсмен, який прибув після закінчення періоду зважування, може втратити право на участь.
(6) У разі багатоденного змагання вага першого дня залишається чинною, якщо положення не вимагає додаткового чи контрольного зважування.
(7) Доступ до зони розминки спортсменів, які пройшли зважування, обмежений спортсменами, їхніми тренерами й уповноваженими посадовими особами.
(8) У куміте Другого та Третього ступеня офіційне зважування проводиться не раніше ніж за 24 години до першого поєдинку спортсмена. У день змагання проводиться контрольне зважування; допустиме перевищення верхньої межі категорії визначається в положенні.
(9) У дивізіонах до U14 включно зважування проводиться в день змагання.
(10) Заборонені методи швидкого скидання ваги шляхом зневоднення, зокрема використання сауна-костюмів і водонепроникного одягу, обмеження рідини, штучно викликане блювання та застосування сечогінних і проносних засобів. Сечогінні засоби заборонені також Списком заборонених речовин і методів. Спортсмена, в якого лікар змагання виявить ознаки зневоднення, до поєдинку не допускають.
Ст. 54. (1) Спортсмена, вага якого перебуває поза зареєстрованою категорією, переводять до відповідної категорії, якщо формат змагання та положення це дозволяють. В іншому разі спортсмена усувають від відповідної дисципліни.
(2) У змаганні з кваліфікаційним і фінальним етапами спортсмен залишається в категорії, до якої він кваліфікувався. Головний суддя може розпорядитися провести контрольне зважування. Якщо положення не передбачає іншого, спортсмена, який під час контрольного зважування перевищує верхню межу категорії більш ніж на 3 кг, усувають.
Ст. 55. (1) До жеребкування включаються лише спортсмени з прийнятою заявкою, підтвердженим правом на участь, які пройшли зважування, а якщо передбачено — і передзмагальний медичний огляд.
(2) Жеребкування проводиться окремо для кожної категорії після зважування або в годину за положенням, як правило, щонайменше за одну годину до початку змагання, вручну або за допомогою затвердженої комп’ютерної системи, під керівництвом головного судді.
(3) Уповноважені представники клубів можуть бути присутні на жеребкуванні. Клуб, який не направив представника, не може заперечувати проти жеребкування, крім доведеної технічної помилки — неправильно визначеної вікової групи чи категорії або пропущеного спортсмена, який має право на участь. Одна особа може представляти більше ніж один клуб лише за письмовою довіреністю від кожного з них.
(4) Спортсмени одного клубу не зустрічаються в першому колі, якщо кількість учасників і система жеребкування це дозволяють.
(5) Спортсмен без суперника в певному колі проходить далі автоматично в наступне коло.
(6) Голова суддівської комісії або головний суддя може дозволити попереднє жеребкування з організаційних причин, якщо дані про право на участь можна перевірити до змагання. У разі суттєвої технічної помилки вони можуть розпорядитися про нове жеребкування для відповідної категорії.
(7) Кількість спортсменів у категоріях оголошується після завершення жеребкування.
Ст. 56. (1) Категорія проводиться за однією з таких систем:
- пряме вибування — як правило, за семи або більше спортсменів;
- «кожен із кожним» (колова система) — як правило, за трьох—п’яти спортсменів;
- змішана система (груповий етап, після якого пряме вибування) — як правило, за шести спортсменів.
(2) Голова суддівської комісії та головний суддя після обговорення на технічній конференції можуть вибрати або змінити систему після зважування залежно від кількості допущених спортсменів. Зміна оголошується до жеребкування або до початку відповідної категорії.
(3) У багатоетапному чемпіонаті відсутній фіналіст може залишатися в сітці, а його суперник продовжує з автоматичною перемогою.
Ст. 57. (1) Кожне офіційне змагання відкривається урочисто. Місце готується відповідно до статусу змагання, а на міжнародному змаганні, коли це можливо, встановлюються прапори держав-учасниць.
(2) Спортсмени, посадові особи команд і суддівська комісія шикуються у спосіб, визначений організатором, при цьому спортсмени носять регламентований одяг.
(3) Змагання відкриває голова змагання, голова суддівської комісії, головний суддя чи інша офіційно запрошена особа.
(4) Проведення, тривалість, оцінювання та суддівство поєдинків регулюються спортивно-технічними правилами відповідного рівня.
3.5. Протести
Ст. 58. (1) Протест може подати лише зареєстрований керівник команди або тренер клубу-учасника голові суддівської комісії.
(2) Протест щодо конкретного поєдинку подається письмово від імені клубу протягом десяти хвилин після закінчення поєдинку.
(3) Протест щодо організації чи права на участь може бути поданий від етапу реєстрації до офіційного оголошення відповідних результатів.
(4) Протест може стосуватися організації змагання, права на участь, розвитку сітки, процедурного порушення або неправильного застосування письмового правила.
(5) Фактична та дискреційна оцінка судді під час поєдинку не підлягає протесту. Доведена процедурна помилка або неправильне застосування правил підлягає перегляду.
(6) Внесок за протест становить 30 євро й сплачується під час його подання. У разі задоволення протесту внесок повертається, а в разі відхилення — надходить до доходів організатора.
(7) До вирішення протесту відповідна частина сітки не продовжується, якщо продовження зробило б неможливим усунення порушення.
(8) Голова суддівської комісії та головний суддя вирішують протест спільно, після консультації з відповідним супервайзером і посадовими особами. Відеозапис може бути прийнято як доказ на розсуд голови суддівської комісії після консультації з головним суддею та супервайзером.
(9) Рішення своєчасно повідомляється зацікавленим сторонам і є остаточним у межах змагання. Це не впливає на право захисту перед органами GKB відповідно до статуту GKB, а на національному змаганні — і перед органами національної організації.
3.6. Визначення місць і нагородження
Ст. 59. (1) Місця визначаються відповідно до змагальної системи, зазначеної в положенні або в документації жеребкування.
(2) У разі прямого вибування переможець фіналу посідає перше місце, фіналіст, який програв, — друге, а півфіналісти, які програли, — третє місце за умов ст. 60.
(3) У системі «кожен із кожним» спортсмени розташовуються за кількістю перемог. За рівної кількості перемог послідовно застосовуються:
- за двох спортсменів — результат прямого поєдинку;
- за більше ніж двох — кількість перемог з IPPON;
- кількість оцінок WAZA-ARI, за винятком тих, що зараховані як частина IPPON, якщо застосовно;
- менша кількість покарань GENTEN, а за рівності — менша кількість CHUI;
- додатковий критерій, оголошений до відповідного поєдинку згідно зі спортивно-технічними правилами.
(4) Критерії за ч. 3, пп. 2 і 3 застосовуються лише в куміте I ступеня. У куміте II і III ступеня застосовуються критерії за ч. 3, пп. 1, 4 і 5.
Ст. 60. (1) Вид і кількість нагород, місце та час нагородження зазначаються в положенні.
(2) Нагороди можуть включати медалі, кубки, значки, грамоти, пам’ятні та предметні нагороди й грошові нагороди в євро.
(3) Нагороджуються щонайменше перші три місця. У категоріях з вісьмома або більше спортсменами можуть присуджуватися два треті місця, якщо система це передбачає.
(4) Кожен член команди, що посіла призове місце, зокрема офіційно зареєстровані запасні, отримує командну нагороду. Можуть присуджуватися й спеціальні нагороди.
(5) Спортсмен, який досягає призового місця лише завдяки автоматичному проходженню далі, не вигравши поєдинку, не отримує автоматично третього місця, якщо система не передбачає іншого.
(6) На меморіальному змаганні всі спортсмени можуть отримати пам’ятну медаль чи грамоту.
Ст. 61. (1) Змагання завершується офіційною церемонією закриття та нагородження, на якій диктор оголошує офіційні результати, а визначені особи вручають нагороди.
(2) Кожен спортсмен, який посів призове місце, зобов’язаний бути присутнім на церемонії, якщо лікар змагання чи голова суддівської комісії не звільнили його з поважної причини.
Частина IV. GKB Куміте — Перший ступінь
4.1. Загальні положення
Ст. 62. Ця частина регулює спортивно-технічні правила проведення поєдинків у куміте Першого ступеня — першому (базовому) рівні змагань змагальної системи GKB.
Ст. 63. (1) Куміте Першого ступеня є основою системи рівнів змагань за ст. 4. На цьому рівні спортсмен формує ударну техніку, контроль, дистанцію та змагальну дисципліну, необхідні для переходу до куміте Другого ступеня.
(2) Куміте Першого ступеня проводиться для всіх вікових груп — від дітей до ветеранів, при цьому кожен віковий дивізіон може поділятися на Дивізіон 1 (спортсмени з досвідом) і Дивізіон 2 (спортсмени без досвіду).
Ст. 64. (1) Організація змагань, право на участь, права й обов’язки учасників, суддівська комісія, медичне забезпечення, місце проведення, зважування, жеребкування, протести, визначення місць і нагородження регулюються загальними положеннями (частини I–III).
(2) Поведінка спортсменів, тренерів і посадових осіб регулюється загальними положеннями (частини I–III), а покарання за порушення під час поєдинку — ст. 89 і наступними.
4.2. Характер дисципліни
Ст. 65. (1) Куміте Першого ступеня — це повноконтактний поєдинок у стійці, в якому:
- удари рукою дозволені лише по тулубу;
- удари ногою та коліном дозволені по тулубу, ногах і голові;
- удари ліктем дозволені лише по тулубу, ногах і рукам;
- дозволені контрольовані кидки та підсічки, а також контрольований клінч, відштовхування й притягування, коли вони є частиною безпосередньої атаки;
- боротьба в партері, больові та задушливі прийоми не допускаються.
(2) Перемога досягається нокдауном (IPPON або WAZA-ARI), рішенням суддів або іншим способом, передбаченим цією частиною.
Ст. 66. Поєдинок має проходити безперервно, реалістично й технічно різноманітно, з мінімумом зайвих перерв. Дозволений клінч, атакувальні відштовхування й притягування, кидки та контрольовані наступні дії, зокрема на землі, не переривають лише через те, що вони не характерні для традиційних нокдаун-форматів. Центральний суддя зупиняє поєдинок лише тоді, коли це необхідно для присудження оцінки, з міркувань безпеки, у разі порушення, виходу за межі бойової площі, відсутності перспективи здобути оцінку, для медичної допомоги чи з іншої суттєвої причини.
4.3. Спортсмени, вікові групи та дивізіони
Ст. 67. (1) Вікові групи такі:
| Дивізіон | Вік |
|---|---|
| Хлопчики / Дівчатка U8 | 6–7 років |
| Хлопчики / Дівчатка U10 | 8–9 років |
| Хлопчики / Дівчатка U12 | 10–11 років |
| Юнаки / Дівчата U14 | 12–13 років |
| Юнаки / Дівчата U16 | 14–15 років |
| Юнаки / Дівчата U18 | 16–17 років |
| Чоловіки / Жінки | 18 років і старше |
| Ветерани | 35 років і старше |
(2) Вік визначається на дату, зазначену в положенні про змагання. Якщо положення такої дати не вказує, спортсмена розподіляють за віком, якого він досягає в календарному році змагання.
(3) Дивізіони U8 і U10 проводяться лише тоді, коли їх прямо включено до положення про змагання, яке визначає їхні категорії та додаткові заходи безпеки.
(4) GKB може створювати й інші розвивальні чи запрошені дивізіони для початківців або майстрів. Вони чітко описуються в положенні й не можуть об’єднуватися зі стандартними дивізіонами без затвердження головного судді та представників зацікавлених клубів.
Ст. 68. (1) Мінімальний технічний ступінь вимагається лише тоді, коли це прямо передбачено в положенні про міжнародний турнір, національний чи континентальний чемпіонат або чемпіонат світу, елітний дивізіон чи інше змагання вищого класу. У таких випадках застосовуються такі мінімальні ступені, якщо положення не визначає суворішого стандарту:
| Дивізіон | Мінімальний ступінь |
|---|---|
| U8, U10, U12 і U14 | 10 кю |
| U16 | 8 кю |
| U18 | 7 кю |
| Ветерани | 4 кю, якщо положення не визначає іншого |
(2) Для чоловіків і жінок мінімальний ступінь не вимагається, якщо положення не передбачає іншого. Їх розподіляють за досвідом згідно зі ст. 69.
(3) Для відкритих, клубних і розвивальних змагань мінімальний ступінь не вимагається, якщо положення не передбачає іншого. Обмеження за ст. 69 застосовуються незалежно від цього.
(4) Технічна комісія GKB може затвердити іншу вимогу до ступеня для відкритого, запрошеного чи міжнародного змагання.
Ст. 69. (1) Кожен віковий дивізіон може бути поділений за досвідом спортсменів, якщо це передбачено положенням:
| Дивізіон за досвідом | Спортсмени | Обмеження |
|---|---|---|
| Дивізіон 1 | Спортсмени з досвідом — ті, що брали участь в офіційному змаганні з куміте | Відкритий для всіх спортсменів відповідного вікового дивізіону |
| Дивізіон 2 | Спортсмени без жодного досвіду — ті, що не брали участі в офіційному змаганні з куміте | Не може брати участь спортсмен, який уже брав участь в офіційному змаганні з куміте |
(2) Досвід спортсмена визначається за записаними в картотеці GKB і змагальній книжці участями. Керівник клубу вказує в заявці дивізіон за досвідом і відповідає за достовірність даних.
(3) Спортсмен не може брати участь у Дивізіоні 2, якщо це заборонено ч. 1 або положенням.
(4) За винятком тривалості та спорядження для чоловіків і жінок, у Дивізіоні 1 і Дивізіоні 2 застосовуються однакові правила щодо технік, оцінювання, покарань і перемоги.
(5) Якщо положення не передбачає поділу за досвідом, віковий дивізіон проводиться за правилами Дивізіону 1.
4.4. Вагові категорії
Ст. 70. (1) Стандартні вагові категорії такі:
| Чоловічий дивізіон | Вік | Вагові категорії |
|---|---|---|
| Хлопчики U8 | 6–7 | визначаються в положенні |
| Хлопчики U10 | 8–9 | визначаються в положенні |
| Хлопчики U12 | 10–11 | до 30, до 35, до 40, до 45 кг, понад 45 кг |
| Юнаки U14 | 12–13 | до 35, до 40, до 45, до 50 кг, понад 50 кг |
| Юнаки U16 | 14–15 | до 40, до 45, до 50, до 55, до 60 кг, понад 60 кг |
| Юнаки U18 | 16–17 | до 55, до 60, до 65, до 70 кг, понад 70 кг |
| Чоловіки | 18+ | до 70, до 80 кг, понад 80 кг |
| Ветерани | 35+ | без вагового обмеження або за положенням |
(2) Жіночі категорії такі:
| Жіночий дивізіон | Вік | Вагові категорії |
|---|---|---|
| Дівчатка U8 | 6–7 | визначаються в положенні |
| Дівчатка U10 | 8–9 | визначаються в положенні |
| Дівчатка U12 | 10–11 | до 25, до 30, до 35, до 40 кг, понад 40 кг |
| Дівчата U14 | 12–13 | до 30, до 35, до 40, до 45, до 50 кг, понад 50 кг |
| Дівчата U16 | 14–15 | до 40, до 45, до 50, до 55 кг, понад 55 кг |
| Дівчата U18 | 16–17 | до 55, до 60, до 65 кг, понад 65 кг |
| Жінки | 18+ | до 60 кг, понад 60 кг |
| Ветерани | 35+ | без вагового обмеження або за положенням |
(3) Технічна комісія GKB може об’єднати або поділити категорію, коли кількість спортсменів, безпека чи характер змагання цього вимагають. Зміна оголошується до жеребкування.
4.5. Бойова площа
Ст. 71. (1) Стандартна бойова площа — це квадрат зі стороною 8 м.
(2) Для дивізіонів U8, U10, U12 і U14 може використовуватися бойова площа зі стороною 6 м, якщо це затверджено головним суддею.
(3) Межа бойової площі позначається кольором, який чітко відрізняється від центральної частини. У разі татамі рекомендується контрастна захисна смуга завширшки 1 м.
(4) Стартові лінії спортсменів розташовуються симетрично, приблизно за 1,5 м від центру, і є чітко видимими.
(5) Центральний суддя, бокові судді, суддя-хронометрист, медична команда та змагальний стіл розташовуються так, щоб виконувати свої обов’язки, не заважаючи поєдинку.
4.6. Одяг і захисне спорядження
Ст. 72. Спортсмени носять догі за ст. 51 та ідентифікаційне позначення за ст. 52.
Ст. 73. (1) Обов’язкове та дозволене захисне спорядження таке:
| Дивізіон | Обов’язкове спорядження | За вибором або коли оголошено |
|---|---|---|
| U8, U10, U12 і U14 | захист гомілки та стопи; шолом із захисною решіткою; рукавиці з трьома відділеннями для пальців; захист паху (хлопчики); захист тазу та грудей (дівчатка) | капа; наколінники |
| U16 і U18 | захист гомілки та стопи; шолом із захисною решіткою; захист паху (юнаки); захист тазу та грудей (дівчата); рукавиці з трьома відділеннями для пальців, коли їх оголошено в положенні | капа; наколінники |
| Чоловіки — Дивізіон 1 | захист паху | капа; захист гомілки; наколінники |
| Жінки — Дивізіон 1 | захист тазу та грудей | капа; захист гомілки; наколінники |
| Чоловіки й жінки — Дивізіон 2 | захист гомілки та стопи; захист паху, відповідно захист тазу; захист грудей (жінки); шолом, коли його оголошено | капа; наколінники |
| Ветерани | захист гомілки та стопи; захист паху, відповідно захист тазу; шолом із захисною решіткою; захист грудей (жінки) | капа; налокітники; наколінники; рукавиці з трьома відділеннями для пальців |
(2) Усе захисне спорядження має бути чистим, справним, відповідного розміру та затвердженим під час перевірки спорядження. Положення може вимагати додаткового захисту для певного дивізіону.
(3) Шолом із захисною решіткою захищає череп і обличчя, забезпечуючи достатній периферійний зір. Він може бути виготовлений із формованого пластику, піни високої щільності та затвердженого синтетичного покриття. Допускаються червоні та білі ідентифікаційні позначення.
(4) Рукавиці з трьома відділеннями для пальців не містять твердих вкладок із дерева, металу чи твердого пластику.
(5) Захист гомілки виготовляється з матеріалу, що поглинає удари, і покриває гомілку та верхню частину стопи.
(6) Чоловічий захист паху виготовляється з твердого захисного матеріалу й носиться під штанами догі. Жіночі захисти тазу та грудей носяться під догі й не утворюють твердої ударної поверхні на животі чи сонячному сплетінні.
(7) Налокітники та наколінники виготовляються з м’якого матеріалу, що поглинає удари.
(8) Бинти, марля, шини та ортези використовуються лише за затвердженням лікаря змагання.
(9) Заборонені прикраси, годинники, ланцюжки, пірсинг та інші тверді предмети. Пов’язка на голову може носитися лише з поважної релігійної, медичної чи пов’язаної з безпекою причини, затвердженої суддівською комісією.
(10) Нігті на руках і ногах мають бути коротко підстрижені.
(11) Допускається лише захисне спорядження з маркуванням «CE», що відповідає застосовній частині серії стандартів EN 13277 «Захисне спорядження для бойових мистецтв». Технічна комісія GKB веде й оголошує список затверджених моделей.
(12) Довге волосся збирають м’якою гумкою без металевих частин. Шпильки, заколки та інші тверді предмети не допускаються.
4.7. Тривалість поєдинку
Ст. 74. (1) Тривалість поєдинку така:
| Дивізіон | Попередні кола | Півфінали та фінали | Вирішальна різниця у вазі |
|---|---|---|---|
| U8, U10, U12 і U14 | 1,5 хв | 1,5 + 1 хв | 2 кг |
| U16 | 2 + 1 хв | 2 + 1 + 1 хв | 3 кг |
| U18 | 2 + 2 хв | 2 + 2 + 1 хв | 3 кг |
| Чоловіки — Дивізіон 1 | 3 + 2 хв | 3 + 2 + 2 хв | 5 кг |
| Жінки — Дивізіон 1 | 2 + 2 хв | 2 + 2 + 1 хв | 3 кг |
| Чоловіки й жінки — Дивізіон 2 | 2 + 1 хв | 2 + 1 хв | 5 кг (чоловіки), 3 кг (жінки) |
| Ветерани | 2 + 2 хв | 2 + 2 + 1 хв | 5 кг |
(2) Для вікових дивізіонів U8–U18 і для ветеранів тривалість і спорядження однакові в Дивізіоні 1 і в Дивізіоні 2.
(3) Позначення «3 + 2 + 2» означає основний поєдинок тривалістю 3 хвилини, після якого за потреби йде продовження в 2 хвилини та друге продовження в 2 хвилини.
(4) Положення може скоротити попередні поєдинки або передбачити обов’язкове рішення суддів на певному етапі.
(5) Час іде безперервно, зокрема під час звичайних зупинок за YAME і HAJIME. Годинник зупиняється лише за командою JIKAN центрального судді.
(6) Поєдинок завершується лише за командою YAME або SOREMADE центрального судді. Дійсна техніка, завершена до команди, може бути оцінена й після сигналу про закінчення часу.
(7) Оцінки та покарання не переносяться в нове продовження, якщо положення або прямо виражене положення цієї частини не передбачають іншого.
(8) Спортсмен, якого негайно викликано на наступний поєдинок за системою «кожен із кожним» або на вирішальний поєдинок, має право на відпочинок, не коротший за звичайну тривалість поєдинку, якщо лікар змагання не вимагає більше часу.
4.8. Проведення поєдинку
Ст. 75. (1) Суддя-інформатор оголошує спортсменів і наступну пару, спочатку оголошуючи AKA, а потім SHIRO.
(2) Спортсмен, який не з’явився в строк за ст. 12, п. 6, програє поєдинок через KIKEN. Перш ніж оголосити результат, центральний суддя підтверджує відсутність через змагальний стіл.
(3) Перед поєдинком центральний суддя або уповноважений помічник перевіряє ідентифікаційне позначення, догі, обов’язкове захисне спорядження та затверджені медичні пов’язки.
Ст. 76. (1) Поєдинок проводиться за такими командами:
| Команда | Значення та дія |
|---|---|
| NAKA E | Спортсмени входять на бойову площу та займають стартові позиції; AKA стає праворуч, а SHIRO — ліворуч від центрального судді. |
| SHOMEN NI REI | Уклін у бік фронту або офіційного столу. |
| SHUSHIN NI REI | Уклін центральному судді. |
| OTAGAI NI REI | Уклін один одному. |
| KAMAETE | Прийняття бойової стійки. |
| HAJIME | Початок поєдинку, що супроводжується чітким сигналом руки вперед. |
| YAME | Негайна зупинка та очікування вказівок. |
| ZOKKO | Продовження поєдинку без повернення на стартові лінії, якщо не наказано іншого. |
| SOREMADE | Кінець поєдинку чи продовження. |
| HANTEI O ONEGAI SHIMASU | Центральний суддя просить рішення суддів. |
| HANTEI | Судді показують своє рішення. |
| AKUSHU | Рукостискання перед виходом з бойової площі. |
(2) На початку суддівської зміни центральний суддя та бокові судді входять організовано, вклоняються до фронту й за потреби до почесних гостей, вклоняються один одному та займають свої місця.
(3) Для молодших спортсменів церемоніальна послідовність може бути спрощена, але уклін OTAGAI NI REI на початку й наприкінці та AKUSHU зберігаються, якщо міркування безпеки чи медичні обставини не вимагають іншого.
(4) Спортсмени реагують негайно на кожну команду. Продовження атаки після YAME є тяжким порушенням.
Ст. 77. (1) Центральний суддя рухається безперервно, щоб мати чітку видимість, не заважаючи спортсменам.
(2) Поєдинок зупиняється командою YAME у разі оцінки, травми, забороненої дії, виходу, проблеми зі спорядженням, медичного втручання чи іншої ситуації, що потребує рішення.
(3) Коли дозволена дія може безпечно тривати, центральний суддя використовує ZOKKO замість переривання поєдинку. Дозволений клінч, атакувальне відштовхування чи притягування, вхід для кидка та негайна контрольована наступна дія мають отримати можливість розвинутися.
Ст. 78. (1) За сигналом судді-хронометриста центральний суддя зупиняє поєдинок командами YAME, SOREMADE і повертає спортсменів на їхні стартові лінії.
(2) Центральний суддя оголошує всі оцінки та покарання й за потреби просить рішення командою HANTEI O ONEGAI SHIMASU. Бокові судді показують AKA, SHIRO або HIKIWAKE. Центральний суддя спочатку підраховує голоси меншості, а потім — більшості, враховує власний голос і оголошує результат.
(3) Після оголошення результату спортсмени повторюють вітання, потискають руки за AKUSHU й організовано залишають бойову площу.
4.9. Дозволені техніки та дії
Ст. 79. Дозволені такі техніки та дії, коли вони виконуються з контролем і по дозволеній цілі:
- удари рукою (кулаком) по прямій, круговій і висхідній траєкторії по тулубу, за винятком горла, шиї, хребта, паху та колінного суглоба;
- прямі, колові, бічні, задні, падаючі, обертові та перекатні удари ногою по тулубу, ногах і голові, за винятком паху, колінного суглоба та хребта, зокрема DOMAWASHI KAITEN GERI та інші перекатні чи обертові атаки;
- удари коліном по тулубу, ногах і голові;
- удари ліктем по тулубу, ногах і рукам;
- кидки та підсічки за умови, що противника умисно не спрямовують на падіння на голову чи шию та не застосовують важіль, удушення, неконтрольований жертовний кидок або кидок типу «суплес»;
- контроль у клінчі через передпліччя, зап’ястя, долоні, положення тіла та закритий контроль без використання пальців;
- захоплення однією рукою, коли воно безпосередньо допомагає негайному дозволеному удару — по тулубу противника, а по голові — лише короткочасно;
- притягування противника, коли воно безпосередньо створює або підтримує негайний удар, удар коліном, підсічку чи кидок;
- відштовхування, коли за ним слідує атака, воно запобігає клінчу чи допомагає негайній дозволеній атаці;
- повністю контрольований удар по дозволеній цілі по противнику, що впав, безпосередньо після законного кидка чи після його падіння; дія має демонструвати контроль і не може виконуватися з силою, що завдає шкоди;
- захист і контратака з положення лежачи, при цьому контратака з землі не обмежена за силою.
Ст. 80. Основний критерій у разі клінча, захоплення, відштовхування та притягування — чи є дія частиною безпосередньої атаки. Самостійне відштовхування, тривале утримання чи пасивне притягування не стають дозволеними лише тому, що контакт спочатку був установлений законно.
Ст. 81. У розумінні цієї частини «кидок типу „суплес“» — це кидок, під час якого противника піднімають і перекидають назад через тіло чи плече атакувальника.
4.10. Заборонені техніки та дії
Ст. 82. Заборонені:
- удар долонею, кулаком, передпліччям чи ліктем по голові, обличчю, горлу чи шиї, а також по хребту;
- атака по паху, хребту, колінному суглобу, а на змаганнях жінок — по грудях;
- удар на повну силу чи неконтрольована атака проти спортсмена, який упав, стоїть на колінах або іншим чином не може нормально захищатися;
- удар головою, умисне зіткнення головами чи використання голови для відштовхування противника;
- захоплення, зачепляння, скручування чи стискання пальцями, зокрема захоплення догі зігнутими пальцями, за винятком захоплення за ст. 79, п. 7;
- захоплення голови чи шиї двома руками;
- маніпулювання пальцями чи дрібними суглобами, важелі на руки чи ноги, скручування шиї, удушення чи задушення;
- кидок, що умисно спрямовує противника на падіння на голову чи шию, кидок типу «суплес» і кидок, виконаний після YAME;
- тривалий клінч, пасивне утримання чи знерухомлення (притискання) противника без негайної спроби атаки;
- багаторазове відштовхування, штовхання чи притягування, не пов’язане безпосередньо з дозволеною технікою, зокрема те, що використовується лише для переміщення противника, перешкоджання його атакам чи витіснення за межі бойової площі;
- умисне відштовхування чи кидок противника за межі захисної зони;
- умисний або багаторазовий вихід за межі бойової площі, падіння з метою уникнути взаємодії чи відмова від бою;
- вхід у близьку дистанцію без спроби дозволеної техніки та використання тіла лише для перешкоджання противнику;
- продовження атаки після YAME чи нехтування вказівками центрального судді;
- будь-яка неконтрольована, безрозсудна чи неспортивна дія, що створює невиправданий ризик травми;
- образливі слова, жести чи неповага з боку спортсмена, тренера або помічника.
Ст. 83. Захоплення та смикання за догі є порушенням. Коли порушення короткочасне й не дає переваги, центральний суддя не зобов’язаний зупиняти поєдинок; він карає за нього під час першої зупинки, а повторне чи тривале порушення карається за ст. 91.
4.11. Система оцінювання
Ст. 84. (1) IPPON (повний бал) присуджується, коли спортсмена внаслідок однієї або кількох дозволених ефективних технік повалено або видимо виведено з можливості змагатися, і він не може відновити поєдинок протягом 5 (п’яти) секунд.
(2) IPPON присуджується також тоді, коли спортсмен здається, відмовляється чи не може продовжувати через травму, спричинену його власною дозволеною дією чи захистом, якщо інше правило не визначає іншого результату.
(3) Два WAZA-ARI в одному поєдинку становлять AWASETE IPPON.
(4) Поєдинок завершується негайно після підтвердження IPPON.
Ст. 85. (1) WAZA-ARI (півбал) присуджується, коли спортсмен унаслідок дозволеної техніки:
- повалений, але відновлюється протягом 5 (п’яти) секунд;
- залишається на ногах, але явно послаблений або тимчасово не здатний захищатися;
- зазнає іншого видимого ефекту, що не досягає IPPON.
(2) Три дійсні кидки, виконані одним і тим самим спортсменом в одному поєдинку, становлять «Перевагу — кидки». Її може бути враховано під час оцінювання, але вона не є обов’язковою для оцінки.
(3) Кидок є дійсним, коли його розпочав спортсмен, він призводить до зведення противника на татамі з розпізнаваним контролем і не спричинений переважно послизанням, невдалою технікою чи добровільним падінням противника. Дійсний кидок чітко враховується центральним суддею.
(4) Контрольована наступна дія після кидка показує контроль, але сама по собі не замінює вимоги трьох дійсних кидків для отримання переваги.
(5) Якщо це затверджено технічною конференцією для конкретного змагання, WAZA-ARI може бути присуджено також за дозволену підсічку чи кидок, за якими негайно слідує контрольована дозволена техніка, коли поєднана дія демонструє чітку технічну перевагу.
4.12. Визначення переможця
Ст. 86. Перемога присуджується через:
- IPPON або AWASETE IPPON;
- рішення суддів (HANTEI);
- відмову противника (MAITTA) або неявку (KIKEN);
- дискваліфікацію противника (SHIKKAKU);
- медичне припинення, коли противник не може продовжувати з причин, за які відповідальність не лежить на переможцеві;
- критерії розв’язання рівності за ст. 88.
Ст. 87. (1) Коли поєдинок завершується без IPPON, судді визначають переможця в такому порядку:
- оцінки WAZA-ARI;
- баланс покарань;
- завдана шкода та видимий ефект від дозволених технік;
- кількість і якість ефективних технік, зокрема кидків;
- технічний контроль, ініціатива та бойовий дух.
(2) Одне WAZA-ARI, як правило, має більшу вагу, ніж до двох CHUI. Різниця в три CHUI, як правило, призводить до поразки покараного спортсмена незалежно від здобутого WAZA-ARI.
(3) Рішення ухвалюється більшістю за ст. 96.
Ст. 88. (1) Якщо після основного часу та продовжень результат залишається рівним, судді послідовно застосовують такі критерії відповідно до затвердженого формату змагання:
- наявні оцінки WAZA-ARI або IPPON та баланс покарань,
- видимий ефект і ефективність дозволених технік, зокрема дії, близькі до оцінки, Перевага — кидки;
- технічну перевагу, різноманітність, час виконання та точність ударів, кидків і захисних дій;
- ініціативу, бойовий дух і контроль над темпом і простором поєдинку;
- затверджену різницю у вазі, коли вага визначена як критерій;
- результат тесту на розбивання, коли він є частиною змагання;
- додаткове продовження або обов’язкове рішення суддів.
(2) Коли використовується вага, спортсменів зважують у змагальному спорядженні, визначеному головним суддею. Легший спортсмен перемагає лише тоді, коли досягнуто різниці за ст. 74. Якщо різниця менша, застосовується наступний критерій.
4.13. Попередження, покарання та дискваліфікація
Ст. 89. (1) Покарання накладаються відповідно до тяжкості, наслідків і повторюваності порушення.
(2) Для CHUI, GENTEN і SHIKKAKU потрібне рішення більшістю суддів. Центральний суддя може дати усне KEIKOKU й без підтримки бокових суддів.
(3) Перш ніж оголосити GENTEN або SHIKKAKU, центральний суддя вислуховує думку бокових суддів.
(4) Санкцію може бути накладено на спортсмена й за порушення його тренера чи помічника за ст. 82, п. 16.
Ст. 90. KEIKOKU (усне попередження) може бути дано за перше незначне порушення, технічне порушення без суттєвих наслідків або поведінку, що вимагає негайного виправлення. KEIKOKU не враховується під час рішення, але в разі повторення поведінку може бути покарано CHUI.
Ст. 91. CHUI (зауваження) може бути дано за:
- повторне або суттєве легке порушення;
- недозволене захоплення пальцями або захоплення та смикання за догі;
- тривалий клінч без негайної атаки;
- відштовхування чи притягування без негайної дозволеної техніки;
- пасивність, втечу чи відмову від взаємодії;
- повторні виходи — як правило, після трьох зафіксованих JOGAI;
- розмови, протестування чи неповажну поведінку на бойовій площі;
- будь-яку поведінку, яку більшість суддів вважає рівноцінною за тяжкістю.
Ст. 92. (1) GENTEN (покарання) може бути дано за:
- тяжке порушення правил;
- спричинення травми недозволеною технікою, коли противник може продовжувати;
- повторні порушення рівня CHUI;
- недозволений удар рукою чи ліктем по голові або шиї;
- атаку по паху, хребту, колінному суглобу чи грудях;
- небезпечний або заборонений кидок;
- атаку на повну силу проти противника, що впав;
- грубу неспортивну поведінку;
- будь-яку дію, яку більшість суддів вважає рівноцінною за тяжкістю.
(2) Два CHUI рівноцінні одному GENTEN. Центральний суддя чітко оголошує як накопичені CHUI, так і відповідне GENTEN.
Ст. 93. (1) SHIKKAKU (дискваліфікація) може бути накладено за:
- умисне тяжке порушення;
- недозволену дію, що спричинила травму, яка не дозволяє противникові продовжувати;
- відмову виконувати вказівки центрального судді чи суддівської комісії;
- два GENTEN, зокрема чотири CHUI;
- поведінку, що суперечить духу будо;
- втрату самоконтролю, ображливу поведінку чи умисну неповагу;
- відмову виконати обов’язкову вимогу змагання, зазначену в положенні;
- будь-яку дію, яку більшість суддів вважає підставою для негайного усунення.
(2) SHIKKAKU усуває спортсмена від відповідної сітки, групи чи командної зустрічі, а противника оголошують переможцем. Випадок може бути передано до GKB для дисциплінарного провадження.
(3) Коли травму спричинено недозволеною дією, медичне рішення визначає, чи може травмований спортсмен продовжувати, а судді окремо визначають санкцію для порушника. Сам факт травми не скасовує необхідності встановити вину та законність дії.
Ст. 94. (1) JOGAI (вихід) має місце, коли спортсмен залишає бойову площу обома ногами. Оцінка за техніку, завершену до YAME, може бути визнана й за наявності виходу.
(2) Спортсмен, виштовхнутий назовні недозволеним відштовхуванням, не отримує JOGAI, а спортсмена, який відштовхував, попереджають або карають.
(3) Випадкове ступання за межі бойової площі під час безперервного руху не обов’язково розглядається як JOGAI, коли спортсмен негайно повертається й не намагався уникнути поєдинку.
(4) Повторні або умисні виходи, що свідчать про пасивність, ухиляння чи неправомірну тактику, караються. Центральний суддя застосовує правило однаково до обох спортсменів і не карає одного за JOGAI, якщо водночас карає другого за те саме відштовхування.
4.14. Суддівський склад і ухвалення рішень
Ст. 95. (1) Поєдинок судиться за системою з п’яти суддів — центральний суддя та чотири бокові судді, розташовані на стільцях у кутах бойової площі. Кожен боковий суддя тримає червоний і білий прапорці та має свисток.
(2) За потреби головний суддя або супервайзер може розпорядитися про систему з трьох суддів — центральний суддя та двоє бокових суддів, один з яких займає місце спереду праворуч від центрального судді, а другий — ліворуч і трохи позаду. Бокові судді сигналізують прапорцями та свистком.
(3) За команди FUKUSHIN SHUGO бокові судді залишають свої прапорці на стільцях і збираються біля центрального судді для короткої консультації поблизу межі, так щоб розмова не була чутна спортсменам і глядачам. Центральний суддя чітко пояснює кожне скасування очевидної оцінки чи кожне суттєве покарання.
Ст. 96. (1) У системі з п’яти суддів кожен має один голос, і для рішення потрібно щонайменше три однакові голоси. У системі з трьох суддів потрібно щонайменше два однакові голоси.
(2) Рішення в системі з п’яти суддів визначаються так:
| Голоси | Результат |
|---|---|
| 4 за AKA | Перемога AKA |
| 3 за AKA + 1 за SHIRO або HIKIWAKE | Перемога AKA |
| 2 за AKA + 2 HIKIWAKE, при цьому центральний суддя за AKA | Перемога AKA |
| 4 за SHIRO | Перемога SHIRO |
| 3 за SHIRO + 1 за AKA або HIKIWAKE | Перемога SHIRO |
| 2 за SHIRO + 2 HIKIWAKE, при цьому центральний суддя за SHIRO | Перемога SHIRO |
| 4 HIKIWAKE | Нічия |
| 1 за AKA + 1 за SHIRO + 2 HIKIWAKE, при цьому центральний суддя за HIKIWAKE | Нічия |
| Будь-яке інше розділене голосування | Вирішується голосом центрального судді під час підрахунку більшості або після короткої консультації, якщо сигнали несумісні |
(3) Коли є обґрунтований сумнів щодо сигналу більшості, центральний суддя може оголосити FUKUSHIN SHUGO до остаточного підтвердження оцінки чи покарання.
(4) Судді показують лише те рішення, яке сумлінно підтверджується тим, що вони спостерігали. MIEZU використовується, коли суддя не бачив чітко вирішальної дії, і не може використовуватися для ухилення від складного рішення.
Ст. 97. Центральний суддя використовує такі сигнали:
| Термін | Дія судді |
|---|---|
| IPPON | Після підтвердження більшістю рука в бік оціненого спортсмена піднімається по діагоналі вгору під кутом близько 45°. |
| WAZA-ARI | Рука в бік оціненого спортсмена витягується горизонтально. |
| AWASETE IPPON | Оголошуються два WAZA-ARI, за якими йде AWASETE IPPON. |
| HIKIWAKE | Руки схрещуються перед тілом. |
| KEIKOKU | Порушення називається та оголошується усне попередження. |
| CHUI | На спортсмена вказують на рівні тіла й оголошують порядковий номер зауваження. |
| GENTEN | На спортсмена вказують на рівні обличчя й оголошують порядковий номер покарання. |
| SHIKKAKU | Дискваліфікованого спортсмена вказують назовні, а противника оголошують переможцем. |
| JOGAI | Вказується межа й оголошується вихід. |
| MIEZU | Суддя показує, що не бачив чітко дії. |
| TORIMASEN / MITOMEZU | Дія не оцінюється або не визнається. |
| KIKEN | Поразка через неявку чи відмову до поєдинку. |
| MAITTA | Здача чи відмова під час поєдинку. |
| JIKAN | Руками утворюється літера «Т» і наказується зупинити годинник. |
| FUKUSHIN SHUGO | Бокових суддів викликають на консультацію. |
4.15. Тимчасова зупинка та припинення поєдинку
Ст. 98. (1) У разі травми центральний суддя оголошує YAME і JIKAN, викликає лікаря змагання й спрямовує непошкодженого спортсмена чекати на визначеному місці.
(2) Лікар оцінює травму й дає висновок, чи може спортсмен продовжувати. Медичне рішення є обов’язковим.
(3) Медичне обслуговування в межах одного поєдинку не може перевищувати звичайної тривалості поєдинку, якщо головний суддя в винятковому випадку не дозволить додатковий час. У разі перевищення головний суддя після консультації з лікарем і суддями вирішує, чи поновити поєдинок, тимчасово призупинити чи припинити його.
Ст. 99. Центральний суддя припиняє поєдинок, коли:
- присуджено IPPON або AWASETE IPPON;
- лікар змагання визнає спортсмена непридатним продовжувати;
- спортсмен здається чи відмовляється (MAITTA);
- накладено SHIKKAKU;
- продовження створює явний ризик для здоров’я спортсмена.
4.16. Медичні вимоги та безпека
Ст. 100. (1) Застосовуються медичні вимоги за загальними положеннями (частини I–III), зокрема правила в разі нокауту за ст. 34.
(2) Коли удар у голову змушує спортсмена впасти, втратити орієнтацію чи потребувати медичної оцінки, центральний суддя негайно зупиняє поєдинок і викликає лікаря змагання.
(3) У ветеранів центральний суддя особливо уважно стежить за медичною безпекою, надмірною силою контакту та неконтрольованими ударами в голову.
4.17. Особливі положення
4.17.1. Дивізіони U16 і U18
Ст. 101. Для U16 і U18 застосовуються правила для дорослих з такими змінами:
- тривалість і вирішальна різниця у вазі визначаються за ст. 74;
- удари ногою та коліном по голові виконуються з достатнім контролем; неконтрольована техніка по голові з повною силою, спрямована на нокаут, заборонена;
- кидки, клінч, атакувальні відштовхування й притягування дозволені за ст. 79, але заборонені небезпечні кидки головою вперед і неконтрольовані жертовні техніки;
- дозволена лише контрольована легка наступна дія проти противника, що впав; контакт, що завдає шкоди, заборонений;
- захисне спорядження — згідно зі ст. 73 і положенням.
4.17.2. Дивізіони U8, U10, U12 і U14
Ст. 102. (1) Для U8, U10, U12 і U14 застосовуються правила цієї частини з такими змінами, зумовленими віком і безпекою. Положення може запроваджувати лише додаткові обмеження, але не дозволяти техніку, заборонену цією статтею.
(2) Тривалість і вирішальна різниця у вазі визначаються за ст. 74.
(3) Для U8 і U10 будь-який контакт по голові заборонений. Для U12 і U14 удари ногою по голові допускаються лише тоді, коли це прямо оголошено в положенні та за наявності шолома із захистом обличчя; вони легкі, технічно контрольовані й відповідні віковій групі. Неконтрольований контакт або контакт на повну силу по голові заборонений.
(4) Для U12 і U14 техніки USHIRO MAWASHI GERI, DOMAWASHI KAITEN GERI та OROSHI KAKATO GERI по голові можуть бути заборонені положенням або рішенням технічної конференції.
(5) Удари ліктем і удари коліном по голові заборонені. Контрольовані удари коліном по тулубу можуть бути дозволені для U14, коли це оголошено в положенні.
(6) Заборонені атаки по колінному суглобу та неконтрольовані удари п’ятою по стегну.
(7) Кидки є відповідними віку, контрольованими й без жертвування, піднімання чи небезпечного розвороту. Центральний суддя може припинити вхід для кидка ще на початку, коли цього вимагає безпека.
(8) Після кидка може демонструватися лише контрольований дотик без сили. Контакт, що завдає шкоди спортсмену, який упав, не допускається.
(9) Захисне спорядження за ст. 73 є обов’язковим.
(10) Коли юний спортсмен видимо засмучений, тривало плаче, не може захищатися або не бажає продовжувати після чітких вказівок, центральний суддя зупиняє поєдинок і просить допомоги лікаря чи тренера. Результат визначається відповідно до безпеки, бойової здатності та обставин, при цьому емоційний стан не розглядається автоматично як порушення.
4.17.3. Дивізіон ветеранів
Ст. 103. (1) Дивізіон ветеранів відкритий для спортсменів віком від 35 років. Положення може створити додаткові вікові підрозділи, коли кількість учасників це дозволяє.
(2) Тривалість і вирішальна різниця у вазі визначаються за ст. 74, а спорядження — за ст. 73.
(3) Застосовуються технічні правила для дорослих з дотриманням ст. 100, ч. 3.
4.17.4. Командні змагання
Ст. 104. (1) Склад команди визначається в положенні. Рекомендований склад такий:
- чоловіки — троє спортсменів і один запасний;
- жінки — дві спортсменки й одна запасна.
(2) Порядок команди подається перед командною зустріччю й не може змінюватися після початку першого поєдинку, крім дозволеної заміни запасним. Спортсмен, замінений через травму, не може повернутися в те саме командне змагання.
(3) Кожна індивідуальна перемога приносить одне командне очко, а нічия чи поразка — нуль очок. Перемагає команда з більшою кількістю перемог. За рівної кількості перемог порівнюється кількість перемог з IPPON, а потім — кількість оцінок WAZA-ARI.
(4) Командний поєдинок може завершитися внічию. Якщо командний результат залишається рівним, проводиться один вирішальний поєдинок за індивідуальними правилами, який не може завершитися внічию. Спосіб вибору вирішального спортсмена оголошується до командного змагання.
4.17.5. Тест на розбивання
Ст. 105. (1) Тест на розбивання (TAMESHIWARI) не є обов’язковим і проводиться лише тоді, коли його заздалегідь оголошено в положенні — як критерій розв’язання рівності або як технічну демонстрацію.
(2) Стандартний матеріал, його перевірка та опори — відповідно до ст. 66–73 Правил проведення змагань з ката і тамешіварі — дошки з японського кедра, сосни чи ялини розмірами 33 × 21 × 2,4 см.
(3) Положення вказує необхідні техніки. Традиційна послідовність може включати SEIKEN (кулак), SHUTO (ребро долоні), HIJI (лікоть) і, коли оголошено, SOKUTO або KAKATO (ребро стопи чи п’ята).
(4) Мінімальна кількість дощок — дві для чоловіків і одна для жінок, якщо положення не визначає іншого. Спортсмен може заявити більше за мінімум. Після невдалої першої спроби під час другої спроби може бути заявлено лише мінімальну кількість, при цьому використовуються лише нові дошки.
(5) Спортсмен отримує нуль за техніку, коли не розбиває мінімальної кількості в межах дозволених спроб. Загальна кількість розбитих дощок усіма вимагуваними техніками формує його результат.
(6) Кожна спроба починається після HAJIME й завершується протягом двох хвилин. Розбивання до HAJIME недійсне. Видимо зігнута або частково розділена дошка зараховується лише тоді, коли судді підтверджують, що вона повністю розбита.
(7) Спортсмена, який відмовляється від обов’язкового тесту на розбивання, може бути усунуто від відповідної дисципліни чи вирішальної процедури.
(8) Особи віком до 16 років не беруть участі в тесті на розбивання. Для них положення може передбачити лише демонстрацію із затвердженими пластиковими дошками багаторазового використання.
Ст. 106. (1) Тестом на розбивання керує визначений центральний суддя, який керує спортсменами, суддями, секретарями-протоколістами та помічниками на станціях розбивання.
(2) Судді перевіряють розміри, сухість і стан матеріалу та опор. Вимагану кількість дощок ставлять уповноважені помічники. Спортсмени не мають права торкатися чи поправляти дошки, але можуть попросити посадову особу поправити їх. За затвердженням посадової особи може бути покладено м’який рушник.
(3) Центральний суддя починає кожну спробу командами KAMAETE та HAJIME. Успішна спроба оголошується командою KANSUI, а кількість розбитих дощок показується секретарю-протоколісту. Невдала спроба оголошується командою SHIPPAI.
(4) Після виконання всіх технік спортсмени вклоняються й залишають станцію за вказівкою центрального судді.
4.17.6. Шкільні та молодіжні змагання
Ст. 107. (1) GKB та її національні організації можуть організовувати шкільні, муніципальні та молодіжні розвивальні змагання спільно з освітніми закладами, спортивними клубами чи органами публічної влади. Участь може бути відкрита для учнів, які водночас представляють свою школу та зареєстрований клуб.
(2) Положення вказує організатора, допущені школи чи клуби, вимоги до віку та ступеня, медичну документацію, страхування, категорії, спорядження та спрощені правила.
(3) Технічна комісія GKB зберігає свої повноваження щодо правил, що застосовуються на таких змаганнях. Зміни на користь безпеки дітей і недосвідчених спортсменів оголошуються до кінцевого строку реєстрації.
(4) На змаганнях за цією статтею організатор виконує обов’язки за ст. 37, ч. 3.
Частина V. GKB Куміте — Другий ступінь
5.1. Загальні положення
Ст. 108. Ця частина регулює спортивно-технічні правила проведення поєдинків у куміте Другого ступеня — другому рівні змагань змагальної системи GKB.
Ст. 109. (1) Куміте Другого ступеня надбудовується над куміте Першого ступеня. До ударної техніки в стійці додаються удари рукою по голові, захоплення за догі, звалювання, боротьба в партері, больові та задушливі прийоми, при цьому голова й руки спортсменів захищені шоломом і рукавицями.
(2) Куміте Другого ступеня є підготовчим рівнем до куміте Третього ступеня.
Ст. 110. (1) Організація змагань, право на участь, суддівська комісія, медичне забезпечення, протести, визначення місць і поведінка учасників регулюються загальними положеннями (частини I–III).
(2) З питань проведення поєдинку, не врегульованих цією частиною, відповідно застосовуються такі положення частини IV:
- підготовка поєдинку, команди та етикет — ст. 75 і ст. 76;
- сигнали центрального судді — ст. 97;
- система попереджень, покарань і дискваліфікації — ст. 89–93, якщо ця частина не передбачає іншого;
- медична допомога в разі травми під час поєдинку — ст. 98.
(3) Правила частини 4 щодо дозволених і заборонених технік, оцінювання за IPPON і WAZA-ARI, тривалості, бойової площі, виходу (JOGAI) та спорядження не застосовуються.
5.2. Характер дисципліни
Ст. 111. (1) Куміте Другого ступеня — це повноконтактний поєдинок для повнолітніх спортсменів, який поєднує ударну техніку в стійці, клінч, захоплення за догі, підсічки, кидки, звалювання, боротьбу в партері, больові та задушливі прийоми.
(2) У стійці удари рукою дозволені по голові та тулубу. У партері удари дозволені лише по тулубу — ударна атака по голові спортсмена, який перебуває в партері, заборонена.
(3) Поєдинок проходить у раундах, з офіційним суддівським відліком після нокдауну, а за відсутності дострокової перемоги переможця визначає рішення суддів, при цьому перевагу має спортсмен з меншою кількістю штрафних балів за вихід.
5.3. Право на участь
Ст. 112. (1) У куміте Другого ступеня можуть брати участь лише спортсмени, яким виповнилося 18 років і які відповідають загальним умовам участі за ст. 9.
(2) Допуск до куміте Другого ступеня оцінюється відповідно до досвіду конкретного спортсмена. Керівник клубу вказує в заявці досвід спортсмена, а організатор може перевірити його за картотекою GKB і змагальною книжкою.
(3) Положення про змагання може запроваджувати додаткові об’єктивні вимоги — мінімальний технічний ступінь або попередній змагальний досвід.
(4) Спортсменка подає лікарю змагання письмову заяву про те, що вона не вагітна. Заява обробляється лише лікарем змагання з дотриманням ст. 9 Регламенту (ЄС) 2016/679 і знищується після закінчення змагання.
5.4. Вагові категорії
Ст. 113. (1) Вагові категорії такі:
| Дивізіон | Вік | Вагові категорії |
|---|---|---|
| Чоловіки | 18+ | до 70 кг; понад 70 до 80 кг; понад 80 до 90 кг; понад 90 кг |
| Жінки | 18+ | до 60 кг; понад 60 кг |
(2) Спортсмен бере участь лише в одній категорії в одному змаганні. Об’єднання категорій допускається лише в порядку ст. 70, ч. 4 і положення.
5.5. Бойова площа
Ст. 114. (1) Поєдинки проводяться на затвердженому татамі. Бойова площа — це квадрат зі стороною 10 м, навколо якого забезпечується захисна зона завширшки щонайменше 2 м.
(2) Гранична контрастна лінія є частиною захисної зони.
Ст. 115. Вихід має місце за чіткого дотику частиною тіла до граничної лінії або до зони за нею. Дотик лише догі, поясом, волоссям чи іншою частиною одягу не є виходом.
5.6. Одяг і захисне спорядження
Ст. 116. (1) Обов’язкове спорядження таке:
- догі за ст. 51;
- затверджений захисний шолом без лицьової решітки;
- змагальні рукавиці з відкритими пальцями вагою від 4 до 6 унцій (oz);
- м’які налокітники;
- капа;
- захист паху (чоловіки);
- захист тазу та грудей (жінки).
(2) Рукавиці дозволяють безпечне захоплення й боротьбу, пом’якшують ударну поверхню кулака та не мають відкритих твердих, металевих чи гострих частин.
(3) Шолом сидить стабільно, не надмірно обмежує поле зору та надійно застібнутий. Коли шолом зсувається, центральний суддя може зупинити поєдинок. Уповноважена особа з кута спортсмена поправляє й закріплює шолом, після чого поєдинок поновлюється за командою центрального судді.
(4) Застосовуються вимоги до бинтів, ортезів, прикрас і нігтів за ст. 73, ч. 8–10.
(5) Захисне спорядження відповідає ст. 73, ч. 11, а захисти грудей для жінок — стандарту EN 13277-6.
5.7. Тривалість поєдинку
Ст. 117. (1) Поєдинок складається з п’яти раундів по дві хвилини з відпочинком в одну хвилину між раундами.
(2) Час зупиняється лише за командою JIKAN центрального судді, зокрема під час офіційного відліку за ст. 130.
(3) Продовження не проводяться. За відсутності дострокової перемоги переможця визначає рішення суддів за ст. 134.
5.8. Основні поняття
Ст. 118. (1) Спортсмен перебуває в партері, коли його фактично повалено, зведено, він упав або його поставлено в положення на землі, і основна частина ваги його тіла не підтримується обома ногами.
(2) Положення в партері має місце, коли спортсмен перебуває на одному чи двох колінах, сидить або лежить на татамі, спирається на лікоть чи передпліччя поза нормальною випрямленою позицією або руки є основною опорою ваги тіла.
(3) Не перебуває в партері спортсмен, який лишається стабільно стояти на ногах і добровільно торкається татамі однією рукою. Короткочасний дотик рукою під час руху, відновлення рівноваги, захисту від кидка чи виконання техніки не вважається автоматично положенням у партері.
(4) Спортсмен не може умисно торкатися татамі рукою лише для того, щоб отримати захист правил для партеру.
(5) У разі сумніву центральний суддя визначає положення за розподілом ваги тіла, стабільністю, наявністю звалювання чи контролю та можливістю негайного продовження в нормальній стійці.
Ст. 119. У розумінні цієї частини «тулуб» — це передня та бічна частина корпусу, за винятком горла, шиї, хребта та паху.
Ст. 120. Звалювання (TAKEDOWN) має місце, коли дію розпочав спортсмен, вона призводить до чіткого зведення противника на татамі й за нею слідує встановлення чи збереження розпізнаваного контролю. Спортсмен, який контролює противника чи позицію, є активною стороною.
Ст. 121. (1) Активна сторона — це спортсмен, який атакує, виконує звалювання чи кидок, контролює позицію або визначає напрям руху.
(2) Пасивна сторона — це спортсмен, якого контролюють, виводять, валять або змушують дійти до межі.
5.9. Дозволені техніки та дії
Ст. 122. (1) У стійці дозволені:
- удари кулаком і відкритою рукою по голові та тулубу;
- удари ногою по ногах, тулубу та голові;
- удари коліном по тулубу та голові;
- удари ліктем по тулубу;
- активний клінч, штовхання й тягнення;
- захоплення за догі;
- підсічки, кидки та звалювання;
- перехід зі стійки в партер.
(2) Удари ліктем по голові заборонені.
Ст. 123. У партері дозволені:
- удари кулаком, відкритою рукою, передпліччям і ліктем по тулубу;
- удари коліном і ногою по тулубу;
- позиційний контроль і утримання;
- переходи між позиціями;
- больові та задушливі прийоми за ст. 124.
Ст. 124. (1) Дозволені контрольовані больові та задушливі прийоми з поступовою дією, які дають спортсменові достатньо часу, щоб розпізнати небезпеку й заявити про здачу:
- прямий важіль на лікоть;
- важелі на плече AMERICANA та KIMURA;
- OMOPLATA та інші контрольовані важелі на плече;
- прямий важіль на гомілковостоп;
- кровоперекривні та дихальні удушення;
- задушливі прийоми руками, ногами чи із застосуванням догі.
(2) Кожен важіль застосовується поступово. Центральний суддя припиняє техніку, коли суглоб досяг очевидно небезпечного положення або спортсмен не може безпечно заявити про здачу.
5.10. Заборонені техніки та дії
Ст. 125. У всіх позиціях заборонені:
- тикання в очі чи тиск на них;
- удари головою;
- кусання;
- смикання за волосся;
- тикання в рот, ніс, вуха чи іншу порожнину тіла;
- стискання, захоплення чи відтягування трахеї;
- удари в пах;
- удари по потилиці;
- удари по хребту;
- захоплення, скручування чи зламування окремого пальця;
- дряпання, щипання чи скручування шкіри;
- умисний кидок на голову чи шию;
- продовження після команди зупинки чи після здачі;
- атака проти спортсмена, який перебуває під опікою судді чи лікаря;
- використання твердого, прихованого чи недозволеного предмета;
- груба неспортивна поведінка або відмова виконувати команди центрального судді;
- удари ліктем по голові.
Ст. 126. У партері заборонені:
- усі удари по голові;
- наступання на противника;
- стрибки з вагою тіла на противника, що впав;
- удари по потилиці чи хребту.
Ст. 127. Заборонені такі важелі та техніки:
- внутрішні та зовнішні важелі на п’яту;
- TOE HOLD та інші скручувальні важелі на ступню;
- прямий важіль на коліно та інші дії, за яких колінний суглоб є основним навантаженим;
- компресійні важелі на литку чи біцепс;
- важелі на зап’ясток;
- прямі важелі та скручування на шию;
- техніки, що використовують хребет як основний важіль;
- маніпулювання окремими пальцями;
- будь-яка техніка, що не дає реальної можливості своєчасної здачі.
5.11. Активність і контроль у партері
Ст. 128. (1) Поєдинок продовжується в партері, поки є реальна технічна активність — ударна атака, покращення позиції, спроба важеля чи удушення, активний захист, звільнення або перехід до іншої позиції.
(2) Коли положення заблоковане й жоден зі спортсменів не здійснює технічно значущої дії, центральний суддя припиняє партер і поновлює поєдинок у стійці з центру.
(3) Просте утримання без технічного розвитку, ударної атаки, спроби важеля, удушення чи покращення позиції не є достатньою активністю.
5.12. Вихід і штрафні бали
Ст. 129. (1) Кожен спортсмен розпочинає поєдинок з нулем штрафних балів за вихід. За кожен підтверджений вихід за ст. 115 йому нараховується один штрафний бал.
(2) Штрафний бал нараховується також тоді, коли спортсмена відштовхнуто, кинуто, повалено чи виведено внаслідок дозволеної дії.
(3) Коли обидва спортсмени досягають зовнішньої зони однією дією, бал отримує пасивна сторона.
(4) Штрафний бал не нараховується, коли вихід безпосередньо спричинений забороненою технікою, дією після команди зупинки, втручанням судді чи медичної особи, пошкодженням татамі чи іншою причиною, за яку спортсмен не відповідає.
(5) Якщо під час важеля чи удушення першим зовнішньої зони торкається атакувальник, дію припиняють і атакувальнику нараховується один штрафний бал, а захисник не отримує виходу. Якщо першим торкається захисник, штрафний бал нараховується йому.
(6) Після виходу поєдинок поновлюється в стійці з центру.
(7) Штрафні бали ведуться окремо від покарань за ст. 89 і обов’язково враховуються під час рішення суддів.
5.13. Відлік, нокаут і технічний нокаут
Ст. 130. (1) Центральний суддя проводить офіційний відлік від одного до десяти, коли спортсмена повалено, він утратив орієнтацію чи стійкість або тимчасово не в змозі продовжувати й нормально захищатися внаслідок дозволеної ударної техніки.
(2) Із початком відліку центральний суддя оголошує JIKAN. Інший спортсмен негайно припиняє атаку та відходить на місце, вказане центральним суддею. Коли поєдинок може продовжуватися, час поновлюється за командою ZOKKO або HAJIME.
(3) Спортсмен може продовжувати лише якщо до «десяти» він відновив стабільну бойову стійку, чітку орієнтацію, здатність виконувати команди та здатність захищатися.
(4) Центральний суддя може припинити поєдинок до «десяти», коли очевидно, що спортсмен не може безпечно продовжувати.
Ст. 131. (1) Нокаут присуджується, коли спортсмен не відновлюється до «десяти» або не може безпечно продовжувати.
(2) Технічний нокаут присуджується, коли під час ударної серії спортсмен не дає ефективної технічної відповіді, не захищається розумно та отримує послідовні чисті удари без ефективного захисту. Для технічного нокауту не обов’язково, щоб спортсмен утратив свідомість.
5.14. Здача
Ст. 132. (1) Здача заявляється багаторазовим постукуванням рукою чи ногою, чітким усним заявленням або іншим однозначним сигналом. Крик, спричинений правильно застосованим важелем, може бути прийнятий центральним суддею як усна здача.
(2) У разі здачі поєдинок завершується негайно, а противника оголошують переможцем. Важіль чи удушення негайно відпускають після здачі або команди зупинки.
(3) Центральний суддя може припинити поєдинок без поданого сигналу, коли спортсмен утратив свідомість, фізично не може подати сигнал або продовження створює безпосередній ризик тяжкого ушкодження. У таких випадках противника оголошують переможцем через здачу, припинену центральним суддею.
5.15. Способи перемоги та рішення суддів
Ст. 133. Перемога присуджується через нокаут, технічний нокаут, здачу, припинення лікарем, відмову, рішення суддів, дискваліфікацію чи неявку.
Ст. 134. (1) У куміте Другого ступеня не застосовується десятибальна система, IPPON і WAZA-ARI. За відсутності дострокової перемоги кожен із п’яти суддів зобов’язаний визначити переможця й голосує за AKA або SHIRO. Рівний голос і HIKIWAKE не допускаються.
(2) Переможець визначається щонайменше трьома однаковими голосами.
(3) Судді послідовно враховують:
- кількість штрафних балів за вихід, при цьому перевагу має спортсмен з меншою кількістю балів;
- нокдауни та офіційні відліки;
- ефективність і вплив дозволених ударів;
- реальні спроби завершити поєдинок важелем чи удушенням;
- звалювання та кидки, особливо коли за ними слідує контроль;
- контроль над противником і домінівні позиції;
- ефективну агресію, захист, ініціативу та бойовий дух.
5.16. Порушення, покарання та дискваліфікація
Ст. 135. (1) За порушення застосовується система попереджень, покарань і дискваліфікації за ст. 89–93, якщо ця частина не передбачає штрафного балу чи іншого спеціального результату.
(2) Негайна дискваліфікація може бути накладена за:
- умисну заборонену техніку, що спричинила тяжку травму;
- продовження важеля після здачі;
- продовження атаки після команди зупинки;
- умисну атаку по очах, горлу, потилиці чи хребту;
- умисний кидок на голову чи шию;
- фізичну агресію проти судді.
5.17. Суддівський склад
Ст. 136. (1) Кожен поєдинок судиться обов’язково за системою з п’яти суддів — центральний суддя та чотири бокові судді. Система з трьох суддів не застосовується.
(2) Кожен із п’яти суддів має один голос. Центральний суддя керує поєдинком і оцінює його.
(3) Судді мають кваліфікацію для куміте Другого ступеня за ст. 15, ч. 3.
5.18. Припинення та тимчасова зупинка поєдинку
Ст. 137. (1) Центральний суддя зупиняє поєдинок у разі виходу, заблокованого положення в партері за ст. 128, ч. 2, зсунутого спорядження, порушення та необхідності медичної допомоги.
(2) Центральний суддя припиняє поєдинок у разі втрати свідомості, неможливості розумного захисту, видимої дезорієнтації, порушення координації, тяжкої травми чи рішення лікаря про припинення.
5.19. Медичні вимоги та безпека
Ст. 138. (1) Застосовуються медичні вимоги за загальними положеннями (частини I–III), зокрема правила в разі нокауту за ст. 34.
(2) Антидопінгові вимоги застосовуються за ст. 35.
(3) Протягом усього часу проведення поєдинків куміте Другого ступеня на місці проведення присутня карета швидкої допомоги з медичною бригадою. Поєдинок не може розпочатися чи продовжуватися за відсутності карети швидкої допомоги.
Частина VI. GKB Куміте — Третій ступінь
6.1. Загальні положення
Ст. 139. Ця частина регулює спортивно-технічні правила проведення поєдинків у куміте Третього ступеня — третьому й найвищому рівні змагань змагальної системи GKB.
Ст. 140. Куміте III ступеня надбудовується над куміте Другого ступеня. Поєдинок проводиться без шолома й рукавиць, в один раунд, з розширеним набором больових та задушливих прийомів і системою балів за контроль на бойовій площі, яка визначає тактичне значення межі.
Ст. 141. (1) Організація змагань, право на участь, суддівська комісія, медичне забезпечення, протести, визначення місць і поведінка учасників регулюються загальними положеннями (частини I–III).
(2) З питань проведення поєдинку, не врегульованих цією частиною, відповідно застосовуються такі положення частини V:
- поняття партер, тулуб, звалювання, активна та пасивна сторона — ст. 118–121;
- здача — ст. 132;
- загальні заборонені дії — ст. 125, пп. 1–16;
- активність у партері — ст. 128;
- суддівський склад — ст. 136, ч. 1 і 2.
(3) З питань команд, етикету, сигналів, системи попереджень, покарань і дискваліфікації та медичної допомоги в разі травми відповідно застосовуються положення ст. 110, ч. 2.
6.2. Характер дисципліни
Ст. 142. Куміте Третього ступеня — це повноконтактний формат для повнолітніх спортсменів, який включає ударну техніку, клінч, захоплення за догі, штовхання й тягнення, підсічки, кидки, звалювання, безперервну боротьбу в партері, больові та задушливі прийоми й тактичне використання межі бойової площі.
6.3. Право на участь
Ст. 143. (1) У куміте Третього ступеня можуть брати участь лише спортсмени, яким виповнилося 18 років і які відповідають загальним умовам участі за ст. 9.
(2) До куміте Третього ступеня допускається спортсмен, який брав участь щонайменше у трьох офіційних змаганнях з куміте Другого ступеня, записаних у картотеці GKB і його змагальній книжці.
(3) Положення про змагання може запроваджувати додаткові об’єктивні вимоги, не зменшуючи вимог за ч. 1 і 2.
(4) Спортсмен зобов’язаний пройти допінг-контроль, коли його визначено для нього під час контролю за ст. 164.
(5) Застосовується ст. 112, ч. 4.
6.4. Вагові категорії
Ст. 144. Вагові категорії та правила участі в категорії такі самі, як у куміте Другого ступеня за ст. 113.
6.5. Бойова площа
Ст. 145. Бойова площа, захисна зона та визначення виходу такі самі, як у куміте Другого ступеня за ст. 114 і ст. 115.
6.6. Одяг і захисне спорядження
Ст. 146. (1) Спорядження таке:
- догі за ст. 51;
- без шолома;
- без рукавиць;
- обов’язкова капа;
- обов’язковий захист паху (чоловіки);
- захист тазу та грудей (жінки).
(2) Нігті на руках і ногах коротко підстрижені. Заборонені прикраси, пірсинг, металеві елементи, тверді ортези та інші небезпечні предмети.
(3) Бинти та м’які ортези використовуються лише за затвердженням лікаря змагання.
(4) Захисне спорядження відповідає ст. 73, ч. 11, а захисти грудей для жінок — стандарту EN 13277-6.
6.7. Тривалість поєдинку
Ст. 147. (1) Поєдинок складається з одного раунду тривалістю 10 хвилин.
(2) Час зупиняється лише під час медичного огляду, порушення, виходу, проблеми з татамі, пошкодження спорядження чи іншої об’єктивної необхідності, визначеної центральним суддею.
(3) Продовження не проводяться. За відсутності дострокової перемоги переможця визначає рішення суддів за ст. 159.
6.8. Дозволені техніки та дії
Ст. 148. (1) Удари стиснутим кулаком по голові заборонені в усіх позиціях. Удари стиснутим кулаком по тулубу дозволені.
(2) По голові та тулубу дозволені удари основою або пласкою частиною долоні, а також внутрішнім чи зовнішнім боком відкритої руки. Пальці зведені й спрямовані убік від очей.
(3) Заборонені удари кінчиками пальців, атаки типу «спис» по обличчю, дряпання, тикання в очі та удар по голові, завершений стиснутим кулаком.
Ст. 149. (1) У стійці дозволені:
- удари стиснутим кулаком по тулубу;
- удари відкритою рукою по голові та тулубу;
- удари ногою по ногах, тулубу та голові;
- удари коліном по тулубу та голові;
- удари ліктем по тулубу;
- клінч, штовхання й тягнення;
- захоплення за догі;
- підсічки, кидки та звалювання;
- перехід у партер.
(2) Удари ліктем по голові заборонені в стійці та в стоячому клінчі.
Ст. 150. (1) У партері дозволені:
- удари стиснутим кулаком по тулубу;
- удари відкритою рукою по голові та тулубу;
- удари ліктем по голові та тулубу;
- удари коліном лише по тулубу;
- удари ногою лише по тулубу;
- позиційний контроль, утримання та переходи між позиціями;
- больові та задушливі прийоми за ст. 151.
(2) Удар ліктем по голові дозволений лише тоді, коли обидва спортсмени перебувають у партері.
Ст. 151. (1) Дозволені такі больові та задушливі прийоми:
- прямий важіль на лікоть;
- AMERICANA, KIMURA, OMOPLATA та інші важелі на лікоть і плече;
- важелі на зап’ясток;
- прямий важіль на коліно;
- прямий важіль на гомілковостоп;
- внутрішній і зовнішній важіль на п’яту;
- TOE HOLD та інші важелі на ступню;
- компресійні важелі на литку та біцепс;
- важелі на тазостегновий суглоб;
- контрольовані важелі на шию та техніки згинання тулуба, які не застосовують безпосереднього зламування хребта;
- кровоперекривні та дихальні удушення;
- задушливі прийоми руками, ногами чи із застосуванням догі.
(2) Контрольований важіль на шию — це техніка з контролем чи тиском на шию, застосована в межах дозволених больових та задушливих прийомів, за якої шию не вигинають і не скручують з метою зламування чи травмування. Вигинання чи скручування шиї з такою метою заборонене.
(3) Дозволені техніки застосовуються так, щоб їх можна було негайно відпустити після здачі чи суддівської команди.
6.9. Заборонені техніки та дії
Ст. 152. (1) Заборонені загальні заборонені дії за ст. 125, пп. 1–16.
(2) У партері заборонені:
- удари стиснутим кулаком по голові;
- удари коліном по голові;
- удари ногою по голові;
- наступання на голову чи тулуб;
- стрибки з вагою тіла на противника, що впав;
- удари по потилиці чи хребту;
- продовження після команди зупинки.
(3) У больових та задушливих прийомах заборонені:
- захоплення, скручування чи зламування окремого пальця;
- використання одного пальця як основного важеля;
- тикання в очі чи іншу порожнину тіла;
- пряме стискання, захоплення чи відтягування трахеї;
- різке або неконтрольоване зламування шиї чи хребта;
- техніка, яку не можна негайно відпустити;
- продовження після здачі чи команди зупинки.
6.10. Активність, звалювання та контроль
Ст. 153. (1) Звалювання враховується за ст. 120.
(2) Саме звалювання без встановлення контролю оцінюється нижче, ніж звалювання, за яким слідує стабільна контрольна позиція. Просте утримання без технічного розвитку не є достатньою активністю.
6.11. Система балів за контроль на бойовій площі
Ст. 154. (1) На початку поєдинку кожен спортсмен має п’ять балів за контроль на бойовій площі. Бали є окремою системою й не становлять технічної оцінки ударів, кидків чи позицій.
(2) За кожен дійсний вихід у спортсмена віднімається один бал — коли він виходить добровільно, його відштовхнуто, кинуто, повалено чи виведено внаслідок дозволеної дії або він досягає зовнішньої зони, щоб урятуватися від важеля чи удушення.
(3) Початкова та залишкова кількість балів записується суддею-реєстратором і чітко показується на табло: 5 → 4 → 3 → 2 → 1 → 0. Бали не поновлюються під час поєдинку.
(4) Виходи залишаються можливими й після досягнення нуля балів. Кожен наступний вихід записується окремо й має додаткову вагу під час рішення суддів, але не припиняє поєдинок автоматично.
Ст. 155. (1) У разі дії поблизу межі центральний суддя визначає активну й пасивну сторони за ст. 121. Активною є також сторона, яка застосовує клінч, позиційний контроль, важіль чи удушення, відштовхує або тягне.
(2) Коли обидва спортсмени досягають зовнішньої зони однією дією, бал втрачає пасивна сторона. Не допускається, щоб обоє втрачали бал за одну й ту саму дію.
Ст. 156. (1) Спортсмен має право досягти зовнішньої зони, щоб припинити застосований проти нього важіль чи удушення. Рятування через вихід не вважається здачею, доки спортсмен має залишковий бал.
(2) У разі дотику до зовнішньої зони центральний суддя припиняє дію, атакувальник відпускає техніку, у захисника віднімається один бал, а поєдинок поновлюється в стійці з центру.
(3) Коли атакувальник першим торкається зовнішньої зони під час важеля чи удушення, дію припиняють, в атакувальника віднімається один бал, а захиснику використане рятування не зараховується.
(4) Перервана техніка не поновлюється.
(5) Рятування враховується, коли активна сторона контролює противника й розпочала реальну спробу важеля чи удушення, яку можна безпосередньо завершити. Утримання кінцівки без контролю та без реальної можливості негайного застосування важеля не є рятуванням, а звичайним виходом.
(6) Після досягнення нуля балів спортсмен не має права використовувати межу, щоб припинити важіль чи удушення. У разі наступної такої дії противник перемагає через вичерпання дозволених рятувань.
6.12. Нокаут і припинення ударної атаки
Ст. 157. (1) У куміте Третього ступеня суддівський відлік не проводиться. Після звалювання чи тяжкого впливу поєдинок продовжується, поки спортсмен ефективно захищається або поки центральний суддя, лікар чи нокаут, що настав, не змусять припинити його.
(2) Нокаут має місце в разі втрати свідомості або очевидної неможливості продовжувати внаслідок дозволеної ударної техніки.
(3) Технічний нокаут присуджується, коли спортсмен у стійці чи в партері не дає ефективної відповіді, не захищається розумно або отримує послідовні чисті удари без ефективного захисту.
(4) Нокаут стоячи має місце, коли спортсмен залишається на ногах, але видимо дезорієнтований, не контролює стабільно тіла, не реагує осмислено на атаки або не може захищатися. Не обов’язково, щоб він повністю втратив свідомість.
6.13. Способи перемоги та рішення суддів
Ст. 158. Перемога присуджується через нокаут, технічний нокаут, здачу, припинення лікарем, відмову, рішення суддів, дискваліфікацію, неявку чи вичерпання дозволених рятувань від важеля або удушення.
Ст. 159. (1) У куміте Третього ступеня не застосовується десятибальна система, IPPON і WAZA-ARI. За відсутності дострокової перемоги кожен із п’яти суддів зобов’язаний визначити переможця й голосує за AKA або SHIRO. Рівний голос і HIKIWAKE не допускаються.
(2) Переможець визначається щонайменше трьома однаковими голосами.
(3) Судді послідовно враховують:
- залишкову кількість балів за контроль на бойовій площі;
- додаткові виходи після досягнення нуля балів;
- технічне значення виходів, зокрема використання межі для рятування від важеля чи удушення;
- реальні спроби завершити поєдинок;
- ефективність і вплив дозволених ударів;
- больові та задушливі прийоми;
- звалювання та кидки, особливо коли за ними слідує контроль;
- контроль над противником і домінівні позиції;
- ефективну агресію, захист, ініціативу та бойовий дух.
6.14. Порушення, покарання та дискваліфікація
Ст. 160. (1) За порушення застосовується система попереджень, покарань і дискваліфікації за ст. 89–93, якщо ця частина не передбачає віднімання балу чи іншого спеціального результату.
(2) Негайна дискваліфікація може бути накладена за:
- умисну заборонену техніку, що спричинила тяжку травму;
- продовження важеля після здачі;
- продовження атаки після команди зупинки;
- умисну атаку по очах, горлу, потилиці чи хребту;
- умисний кидок на голову чи шию;
- фізичну агресію проти судді;
- порушення антидопінгових правил, встановлене компетентним органом.
6.15. Суддівський склад
Ст. 161. (1) Кожен поєдинок судиться обов’язково за системою з п’яти суддів за ст. 136, ч. 1 і 2.
(2) Судді мають кваліфікацію для куміте Третього ступеня за ст. 15, ч. 3.
6.16. Припинення та тимчасова зупинка поєдинку
Ст. 162. Центральний суддя припиняє поєдинок у разі втрати свідомості, неможливості розумного захисту, видимої дезорієнтації, порушення координації, тяжкої травми чи рішення лікаря про припинення.
6.17. Медичні вимоги та безпека
Ст. 163. (1) Застосовуються медичні вимоги за загальними положеннями (частини I–III), зокрема правила в разі нокауту за ст. 34.
(2) Протягом усього часу проведення поєдинків куміте Третього ступеня на місці проведення обов’язково присутня карета швидкої допомоги з медичною бригадою. Поєдинок не може розпочатися чи продовжуватися за відсутності карети швидкої допомоги.
Ст. 164. (1) GKB, а на національному змаганні — національна організація, звертається до національної антидопінгової організації держави, в якій проводиться змагання, із запитом на проведення допінг-контролю на змаганнях з куміте Третього ступеня та бере на себе його витрати, якщо законодавство цієї держави не передбачає іншого. Вона забезпечує необхідні умови для контролю.
(2) Вибір спортсменів, відбір проб і управління результатами здійснюються національною антидопінговою організацією чи іншою компетентною антидопінговою організацією відповідно до застосовних антидопінгових правил.
(3) Спортсмен зобов’язаний з’явитися на належним чином призначений контроль і сприяти його проведенню.
(4) Відмова, ухилення чи маніпулювання контролем встановлюються та караються компетентними антидопінговими органами згідно зі Всесвітнім антидопінговим кодексом і законодавством держави, в якій проводиться змагання. GKB та її національні організації виконують накладені покарання й застосовують тимчасове відсторонення у випадках, передбачених Всесвітнім антидопінговим кодексом.
Прикінцеві положення
§ 1. Ці Правила прийняті президентом GKB — кайтьо, хансі д-ром Іштваном Адамі, 9-й дан, на підставі статуту GKB.
§ 2. Правила застосовуються разом зі статутом GKB та Правилами проведення змагань з ката і тамешіварі GKB, а на національних змаганнях — також з актами національної організації, які регулюють реєстрацію в картотеці, трансфер, страхування, спортивне правосуддя та статус спортсменів.
§ 3. Питання, не врегульовані цими Правилами, вирішує головний суддя після консультації з головою суддівської комісії та супервайзером відповідного татамі, з урахуванням безпеки, рівності умов і характеру відповідного рівня змагань.
§ 4. Зміни та доповнення до Правил приймаються президентом GKB — кайтьо, відповідно до статуту GKB, за пропозицією Технічної комісії GKB або з власної ініціативи. Правила та зміни до них публікуються на інтернет-сторінці GKB (globalkyokushin.com) і набирають чинності з дати, зазначеної в них. Національні організації застосовують їх з тієї самої дати, а коли законодавство їхньої держави цього вимагає — після прийняття в порядку, передбаченому цим законодавством.
§ 5. До створення Технічної комісії та Суддівської колегії GKB їхні функції виконує президент GKB — кайтьо, або визначені ним особи.
Додаток № 1. Японська змагальна термінологія
Японські терміни та команди використовуються в змагальних процедурах GKB. Українські значення мають довідковий характер. У разі застосування команди визначальними є сигнал центрального судді та відповідне положення спортивно-технічних правил.
| Термін / команда | Значення |
|---|---|
| Aka / Shiro | Червоний / білий — позначення спортсменів |
| Aka no kachi / Shiro no kachi | Перемога червоного / білого |
| Akushu | Рукостискання |
| Ashi barai | Підсічка |
| Awasete ippon | Два WAZA-ARI, зведені в перемогу з IPPON |
| Chudan / Gedan / Jodan | Середній рівень (тулуб) / нижній рівень (нижче поясу) / верхній рівень (голова) |
| Chui | Зауваження |
| Domawashi kaiten geri | Перекатний удар ногою з обертанням навколо горизонтальної осі |
| Encho-sen | Продовження поєдинку |
| Fukushin / Fukushin shugo | Боковий суддя / збір бокових суддів на консультацію |
| Ganmen kogeki | Атака по обличчю |
| Genten | Покарання |
| Geri / Tsuki / Uchi | Удар ногою / удар кулаком / удар |
| Hajime | Починайте |
| Hansoku / Hansoku waza | Порушення / заборонена техніка |
| Hantei / Hantei o onegai shimasu | Рішення суддів / прохання про рішення суддів |
| Hikiwake | Нічия |
| Ippon | Повний бал |
| Jikan | Зупинка часу |
| Jogai | Вихід за межі бойової площі |
| Kamaete | Прийміть бойову стійку |
| Kansui / Shippai | Успішна / невдала спроба розбивання |
| Keikoku | Усне попередження |
| Kiken | Поразка через неявку чи відмову до поєдинку |
| Kinteki kogeki | Атака по паху |
| Maitta | Здача |
| Miezu | Суддя не бачив дії |
| Naka e | Вийдіть на бойову площу |
| Oshi | Відштовхування |
| Otagai ni rei / Shomen ni rei / Shushin ni rei | Уклін один одному / до фронту / центральному судді |
| Sai-shiai | Новий поєдинок |
| Shikkaku | Дискваліфікація |
| Shushin | Центральний суддя |
| Soremade | Кінець поєдинку |
| Tameshiwari | Тест на розбивання |
| Torimasen / Mitomezu | Техніка не визнається |
| Tsukami / Kake | Захоплення / зачеплення |
| Waza-ari | Півбал |
| Yame | Стоп |
| Yasume | Перерва |
| Zokko | Продовжуйте |
| Zutsuki | Удар головою |
Додаток № 2. Зразок положення про змагання
Положення про ______________________________ (назва змагання)
| Реквізит (ст. 42, ч. 2) | Зміст |
|---|---|
| 1. Назва, мета та статус — чемпіонат світу, континентальний чи національний чемпіонат, міжнародний турнір, відкрите, розвивальне чи шкільне змагання | |
| 2. Дата, місце, програма та час відкриття | |
| 3. Організатор, відповідальні особи, голова суддівської комісії та головний суддя | |
| 4. Рівні змагань, дисципліни, дивізіони, категорії, вікові групи та ступені; умови для учасників за ст. 10 | |
| 5. Змагальна система та критерії за рівності | |
| 6. Графік зважування — у куміте II і III ступеня не раніше ніж за 24 години до першого поєдинку (ст. 53, ч. 8) — та передзмагального огляду | |
| 7. Строк і порядок реєстрації; контактні дані; місце, дата та відповідальні особи для жеребкування | |
| 8. Реєстраційний внесок у євро | |
| 9. Нагороди та порядок їх вручення | |
| 10. Розподіл витрат | |
| 11. Страхування та медичні документи, зокрема за ст. 30, ч. 6 і 7 | |
| 12. Додаткові заходи безпеки — карета швидкої допомоги, лікар на кожному татамі, дефібрилятор | |
| 13. Інша інформація — відеозапис і персональні дані (ст. 37, ч. 4), захист дітей (ст. 37, ч. 3), допінг-контроль за ст. 164 |
Затверджено GKB (відповідно національною організацією) ______________, № ________ (ст. 41, ч. 3).
Додаток № 3. Контрольний список для організатора
Змагання: ______________________________, дата: ______________, місце: ______________________________
| № | Вимога | Положення | Виконано |
|---|---|---|---|
| 1 | Дозвіл GKB або національної організації та затверджене положення | ст. 41 | □ |
| 2 | Лікар змагання; у куміте II і III ступеня — лікар на кожному татамі | ст. 29, ч. 1 і 7 | □ |
| 3 | Карета швидкої допомоги з медичною бригадою в куміте II і III ступеня | ст. 138, ч. 3 і ст. 163, ч. 2 | □ |
| 4 | Дефібрилятор, засоби іммобілізації, план дій у невідкладних випадках | ст. 29, ч. 6 | □ |
| 5 | Татамі потрібної товщини, очищене та продезінфіковане | ст. 49 | □ |
| 6 | Захисна зона та відстань до глядачів | ст. 38, ч. 1 і ст. 49 | □ |
| 7 | Обладнання для кожної бойової площі | ст. 50 | □ |
| 8 | Відкалібровані ваги; суддя із зважування; жінка — суддя для спортсменок | ст. 26 і ст. 53 | □ |
| 9 | Огляд шкіри під час зважування | ст. 32, ч. 3 | □ |
| 10 | Повідомлення компетентним органам (коли вимагається), охорона та супровідні особи за участі дітей | ст. 37, ч. 3 | □ |
| 11 | Заходи щодо громадського порядку | ст. 37, ч. 1, п. 10 і ст. 48 | □ |
| 12 | Страхування, яке вимагається застосовним законодавством і положенням, зокрема для суддів | ст. 36 і ст. 42, ч. 2, п. 11 | □ |
| 13 | Інформація про відеозапис і персональні дані | ст. 37, ч. 4 | □ |
| 14 | Судді з чинною кваліфікацією та договори з ними | ст. 15 і ст. 43 | □ |
| 15 | Роздягальні для спортсменів і для суддів | ст. 37, ч. 1, п. 4 | □ |
| 16 | Реєстр травм і протоколи | ст. 33, ч. 4 і ст. 18, ч. 3 | □ |
Організатор: ______________________ Голова суддівської комісії: ______________________
Додаток № 4. Медичний дозвіл на повернення
Медичний дозвіл на повернення до тренувальної та змагальної діяльності (ст. 34, ч. 6)
Спортсмен: ______________________________, дата народження ______________, клуб: ______________________________, змагальна книжка № ________
Інцидент ______________ під час □ змагання □ тренування: □ нокаут □ технічне припинення через удари в голову □ втрата свідомості до 1 хв □ втрата свідомості понад 1 хв □ підозра на струс мозку
Мінімальний строк відсторонення за ст. 34, ч. 2–4 до: ______________
| Етап | Поступове повернення (Амстердам, 2022 р.) | Дата проходження |
|---|---|---|
| 1 | Активність у межах симптомів | |
| 2 | Легка, потім помірна аеробна активність | |
| 3 | Індивідуальні вправи, специфічні для спорту, без контакту | |
| 4 | Тренування без контакту з вищою інтенсивністю | |
| 5 | Тренування з повним контактом після медичного дозволу | |
| 6 | Повернення до змагань |
Висновок: спортсмена допускають до □ тренувань з контактом □ змагань від ______________.
Лікар: ______________________________, спеціальність: ______________, реєстр. № лікаря: ______________, підпис і печатка: ______________
Додаток № 5. Протокол у разі підозри на струс мозку
Протокол у разі підозри на струс мозку (ст. 34, ч. 5)
Змагання: ______________________________, дата: ______________, татамі: ____, поєдинок № ____
Спортсмен: ______________________________, дата народження ______________, клуб: ______________________________
Ознаки: □ втрата свідомості — тривалість ______ □ порушена рівновага або координація □ дезорієнтація чи сплутаність □ порожній погляд □ повільне підведення □ травма обличчя □ судоми □ блювання
Тривожні ознаки, за яких спортсмена негайно спрямовують до лікувального закладу: □ біль або скутість у шиї □ подвійне бачення □ слабкість або заніміння в кінцівках □ сильний або наростаючий головний біль □ судоми □ погіршення свідомості □ повторюване блювання □ наростаюче занепокоєння чи агресивність
Оцінка: □ SCAT6 □ Child SCAT6 (додаються до протоколу)
Рішення: □ усунений від змагання □ спрямований до лікувального закладу; мінімальний строк відсторонення до ______________ (ст. 34, ч. 2–4); повідомлені □ клуб □ батько чи мати
Лікар змагання: ______________________ Головний суддя: ______________________
